Соціологічне опитування: «Оцінка стану децентралізації та надання послуг у секторі водопостачання у Вінницькій області та АР Крим» на замовлення DesPro

Опитування проводилося у двох регіонах, визначених Замовником – у 10 сільських населених пунктах Вінницької області та 13 сільських населених пунктах Автономної Республіки Крим.

• Опитування показало, що загалом для реалізації проекту DesPro було обрано населені пункти, жителів яких важко віднести до категорії заможних, у цілому вони швидше є бідними. У цьому сенсі можна стверджувати, що допомогу і сприяння отримали саме ті, хто цього дійсно потребує.
• Частка домогосподарств, де дохід на одного члена сім’ї приблизно дорівнює законодавчо встановленому прожитковому мінімуму, сягає майже 50% респондентів.
• Кількість найбідніших домогосподарств (з середньомісячним доходом менше 1 тис. гривень) наближається до 20% і значно перевищує аналогічні показники дослідження, наведені у Заключному звіті (с. 98) де вони варіюються від 1% до 8%.
• Проблема води є актуальною для жителів обох регіонів. Жителі Криму трохи частіше говорять про актуальність проблеми водопостачання, але кардинальних відмінностей не спостерігається.
• Загалом лише 14% респондентів вказали, що проблема води для них не є актуальною, а більше половини визначили цю проблему як найактуальнішу.
• Централізоване водопостачання мають приблизно дві третини респондентів, решта не має доступу до цієї послуги і користується переважно колонками (у Криму) або криницями (у Вінницькій області)
• Плата за водопостачання становить близько 3% від загальних витрат домогосподарств і коливається у районі 60 грн. за місяць для одного домогосподарства. Навряд чи ці витрати є обтяжливими для бюджетів домогосподарств, оскільки ця стаття витрат для домогосподарств є найменшою серед усіх інших. Не виключено, що «обтяжливість» цієї статті витрат викликана не самими їх розмірами у грошовому виразі, а порівняння з часом, коли водопостачання було взагалі безкоштовним чи здійснювалося за символічну плату.
• Якість централізованого водопостачання холодної води з точки зору якості та періодичності респонденти оцінюють не дуже високо – переважно як таку послугу, що надається з перебоями. Відповідно, ціна цієї послуги визначається як така, що є трохи вищою за якість послуги.
• Охарактеризувати якість гарячого водопостачання не є можливим у зв’язку з тим, що ця послуга є доволі екзотичною – лише один респондент вказав на її наявність, характеризуючи її водночас виключно негативно.
• Доволі значна кількість респондентів зверталася зі скаргами на якість водопостачання – майже третина серед усіх опитаних. З урахуванням того, що далеко не всі користуються послугами централізованого постачання, можна стверджувати, що рівень подачі скарг є вельми високим.
• Практика існування заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення (там, де ці послуги надаються) практично відсутня. Існування боргу визнається респондентами у поодиноких випадках, втім у таких же поодиноких випадках існує і практика переплати за послуги.
• Переважними очікуваннями за результатами налагодження нормального функціонування системи водопостачання є очікування підвищення плати за воду та збільшення використання обсягів споживання водних ресурсів.
• Стан об’єктів соціальної сфери є різним – частина об’єктів перебуває у нормальному технічному стані, частина – у доволі скрутній ситуації. Об’єкти водопостачання у цьому переліку займають проміжне становище і мають переважну оцінку «посередньо». Втім, не виключено, що суттєвий вплив на загальну оцінку здійснив факт завершення проекту в частині населених пунктів.
• Практика збору та утилізації твердих побутових відходів у досліджуваних населених пунктах не є загальноприйнятою і не виступає як система – здійснюються спорадичні заходи, переважно у Криму як рекреаційній зоні.
• Ставлення до організації діяльності зі збору побутових відходів у тих випадках, де її не існує – виключно позитивне – хотіли б її мати у майбутньому дев’ять з десяти опитаних, і практично усі вони згодні оплачувати надання такої послуги.
• Сам факт реалізації проекту DesPro призвів до усвідомлення важливості місцевих ініціатив, оскільки спостерігається значний відсоток респондентів, що пов’язують організацію суспільного життя на території громади з ініціативами власне жителів громади, а не покладаються не державу, як це практикується на Україні у багатьох випадках. Про це ж свідчить і задекларована 85% респондентів готовність надати власні кошти для вирішення проблем громади.
• Проявлена у відповідях респондентів віра громадян у можливості громади та її жителів є свідченням:
• а) реальної участі або знайомства з діяльністю ініціативних груп громадян;
• б) позитивним результатом діяльності таких груп;
• в) сформованої віри у можливість ефективної діяльності таких груп.

У цьому сенсі слід відзначити позивний ефект не тільки від практичної реалізації проекту DesPro та матеріальні вигоди від його реалізації, а як компонент побудови структур громадянського суспільства на сільських територіях.