Оцінка інформативності інформаційної кампанії по профілактиці йодної недостатності серед населення України

Проект виконано Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовлення Представництва дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні

Час проведення: 10 вересня 2005г.-15грудень 2005р.

Актуальність даного дослідження обумовлена тим, що будь-яка інформаційна кампанія на різних етапах свого впровадження потребує певної рефлексії. Подібна оцінка потрібна для вимірювання відповідності затрачених зусиль отриманим результатам. Часто, в ході такого оцінювання відслідковуються різні аспекти, серед яких можуть бути такі: чи одержала цільова аудиторія адресовані їй повідомлення, чи звернула на них належну увагу, чи зрозуміла зміст повідомлень, чи зберегла необхідну інформацію в будь-якій формі у свідомості тощо.
Загалом оцінка наслідків/ефективності інформаційних кампаній свідчить про те, чи змогла розповсюджувана інформація вплинути і змінити думки, ставлення і поведінку тієї частини аудиторії, на яку були спрямовані інформаційні заходи.

Подібна оцінювальна практика ненова і багато в чому може допомогти зорієнтуватися в процесі впровадження інформаційних кампаній, скорегувати і скоординувати зусилля для більш ефективної роботи і досягнення максимальних результатів у реалізації програмних завдань.
В межах Програми співпраці між ЮНІСЕФ та урядом України однією з пріоритетних цілей передбачено поширення інформації щодо профілактики йод дефіцитних захворювань (ЙДЗ). Впродовж 2003-2005 рр. Дитячим фондом ООН в Україні було докладено значних зусиль у підвищенні обізнаності населення щодо ЙДЗ та формування позитивних моделей поведінки в цьому аспекті. Тож накопичений досвід з інформування населення потребує оцінки та аналізу.

Реалізація поставлених нами завдань дозволить підвищити ефективність впровадження інформаційних кампаній та різних комунікаційних інтервенцій з профілактики ЙДЗ, а також використовувати отриманий досвід у впровадженні та оцінці інших інформаційних кампаній, орієнтованих на формування, або зміну поведінкових стереотипів.
В межах запропонованого нами проекту було охоплено всі 6 регіонів України: Західний, Східний, Центральний, Південний, Північний, АР Крим. Однак, розробка концепції дослідження та системи індикаторів оцінки ефективності інформаційної кампанії відбувалась у м. Києві.

Дослідження проводилось із метою: оцінити ефективність інформаційної кампанії з профілактики ЙДЗ.
 
В ході проекту ми ставили перед собою наступні завдання:
1.      Розробити концепцію системи оцінки ефективності інформаційної кампанії.
2.      Розробити індикатори оцінки ефективності інформаційної кампанії.
3.      Провести польовий етап дослідження.
4.      Проаналізувати отримані дані та порівняти їх із даними раніше проведеного дослідження по проблемі ЙДЗ.

З огляду на мету дослідження найбільш адекватною вважалася представлена нижче методологія.
Науково-дослідні технології, які використовувалися при оцінці наслідків/ефективності інформаційних кампаній, містили у собі кількісне (опитування громадської думки) та якісне дослідження (фокус-групи).
1.      Фокус-групові інтерв’ю із представниками цільової аудиторії, на яку була спрямована інформаційна кампанія (жінки репродуктивного віку) – загалом 4 фокус-групи в Вінниці, Черкасах, Харкові та Львові.
2.      Опитування респондентів (вибірка 1200) з метою виявлення:

• рівню усвідомлення населенням України проблеми ЙДЗ;
• вивчення рівню поінформованості населення щодо основних шляхів подолання йододефіциту (зокрема профілактичних властивостей йодованої солі);
• виявлення існуючих стереотипів поведінки населення загалом та представників цільових груп зокрема щодо вживання йодованої солі;
• ставлення населення до впровадження нових технологій виробництва продуктів харчування, збагачених йодом;
• виявлення основних джерел інформації щодо проблеми ЙДЗ тощо.

Виходячи з мети дослідження, достатнім обсягом вибірки є 1200 респондентів.

За результатами дослідження було сформульовано наступні висновки:

1. Найбільший рівень поінформованості щодо проблеми ЙДЗ та шляхів їх профілактики зафіксовано в регіонах, в яких було проведено інформаційну кампанію (Сімферопіль, Харків, Львів), окрім того рівень поінформованості дещо підвищився у порівнянні із дослідженням 2002 року, що також свідчить про ефективність проведених інформаційних заходів.
2. Дослідження засвідчило, що найбільш ефективними каналами комунікації із цільовою аудиторією виявилися не стільки мас-медіа, скільки практично-орієнтовані заходи: лекції, семінари, тренінги. Тому в подальшому при плануванні інформаційних втручань слід враховувати запити цільової аудиторії саме на такий вид комунікації.
3. Експертне опитування показало, що за оцінками представників ЗМІ, найбільш ефективним шляхом взаємодії НДО та мас-медіа є написання прес-релізів, проведення прес-конференцій, проведення ознайомчих зустрічей, розміщення інформації на веб-сайтах, проведення семінарів та конкурсів для журналістів.