Підвищення потенціалу центрів здоров’я МОЗ (ЦЗ) у відтворенні комунікаційних моделей формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних дітей

Виконано Центром соціальних експертиз ІС НАНУ за підтримки Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні

Соціологічні дослідження проведені в Україні останнім часом, свідчать про низький рівень поінформованості населення щодо проблеми ВІЛ/СНІДу взагалі, та в ракурсі материнства та дитинства зокрема, що обумовлює вкрай негативне ставлення до осіб (включаючи дітей), які постраждали внаслідок епідемії.

Ще однією проблемою є те, що нерідко самі лікарі продукують стигму та дискримінацію щодо ЛЖВС, при цьому діти не становлять виключення. Нетолерантне ставлення до ЛЖВС з боку медичного персоналу, окрім погіршання якості медичних послуг, спричиняє й презирливе, упереджене ставлення з боку найближчого оточення ЛЖВС, для яких думка лікарів є авторитетною і визначальною.

Подібна проблема, з одного боку, пояснюється тим, що лікарі, які не мали досвіду роботи із ЛЖВС не досить добре обізнані щодо основних аспектів проблеми ВІЛ/СНІДу, з іншого тим, що ще й досі не відпрацьовані комунікативні моделі між: фахівцями з ВІЛ/СНІД тематики та лікарями, між лікарями та найближчим оточенням ЛЖВС. Тому для формування толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих дітей та підвищення ефективності профілактичних програм необхідно діяти в ракурсі створення та впровадження зазначених комунікативних схем.

В системі МОЗ України подібна функція покладена на Центри здоров’я, які являють собою Службу формування здорового способу життя. Однак ця служба до теперішнього часу не має системи підвищення кваліфікації кадрів. Курси вдосконалення з соціальної гігієни, на яких найчастіше підвищують свою кваліфікацію фахівці служби, не передбачає висвітлення багатьох питань їхньої діяльності, серед них: специфіка роботи із засобами масової інформації, використання комунікативних технологій загалом та використання цих технологій у ракурсі основних аспектів поширення ВІЛ/СНІДу серед дітей зокрема.

Тому запропонований проект зорієнтований, в першу чергу, на медичний персонал, за допомогою якого будуть відтворені комунікаційні моделі толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних дітей, ведення здорового способу життя тощо.

В рамках проекту представники ЦЗ та управлінь МОЗу отримали знання щодо методів написання брошур, буклетів, наглядної агітації, проведення прес-конференцій, семінарів щодо ВІЛ/СНІД тематики загалом, та толерантного ставлення до дітей, постраждалих від ВІЛ/СНІДу зокрема.

Основні завдання проекту:

1. Розробити тренінговий модуль по навчанню медичного персоналу ЦЗ ефективним способам комунікації та основним аспектам проблеми ВІЛ/СНІДу серед дітей.

2.Підготувати та видати навчальний посібник із використання комунікативних технологій у подоланні упередженого ставлення до ВІЛ-інфікованих дітей.

3.Організувати навчання медичного персоналу ЦЗ розробці концепцій інформаційних матеріалів, підготовці публічних виступів, написанню прес-релізів т.і. з метою впровадження комунікаційних моделей з проблеми поширення ВІЛ/СНІДу серед дітей.

4.Адаптувати тренінговий модуль до потреб ВІЛ-сервісних організацій, шляхом проведення додаткового тренінг-семінару для PR-менеджерів цих організацій.

В ході проектної діяльності організовано та проведено 5 тренінг-семінарів по навчанню ефективним комунікативним технологіям різних рівнів.