Проект «Політична еліта країни: проблеми місцевого самоврядування»

Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовленнямПрограми сприяння Парламенту України й університету штату Індіана

Час проведення проекту: 1996 – 1997р.

Мета проекту:
Досліджувати оцінку ефективності діяльності інституту місцевого самоврядування й розвиненість політичної системи в цілому.

Вибіркова сукупність:
У ході дослідження було опитано по цільній і цільовій  вибірці 214 респондентів: 21 осіб обласних держадміністрацій (повинне було бути опитане 25, відповідно кількості областей, але 4 відмовилися), 36 осіб міських держадміністрацій і 157 осіб районних держадміністрацій (2 відмовилися).

Зміст звіту по проекту:
Розділ І. Оцінка респондентами політико-правових аспектів системи самоврядування
Розділ 2. Аналіз виборів і формування органів самоврядування
Розділ 3. Аналіз фінансового й законодавчого забезпечення органів самоврядування
Розділ 4. Відношення керівників виконавчої влади різних рівнів до державних органів і соціальних інститутів. Відкритість виконавчої влади перед громадськістю
Розділ 5. Оцінка респондентами функцій керування виконавчою владою різними сферами й галузями народного господарства

Висновки:
1. Обласного й районного глави виконавчої влади в основному виступають за надання права скасовувати незаконні рішення законодавчої влади самої ж законодавчої влади тільки вищого рівня.
2. Майже всього глави різних рівнів уважають, що нинішній адміністративний поділ України треба залишити. Ця досить реалістична й політично врівноважена точка зору. Адміністративний поділ території й населення є однієї з визначальних характеристик державності.
3. Одне з найбільш складних і спірних питань функціонування політичних інститутів – це питання повноважень різних галузей і рівнів влади щодо сфер виробництва й соціально-політичного життя країни. Інтегрована оцінка відповідей респондентів свідчить, що найбільше “консервативну” модель розподілуповноважень відстоюють голови районних держадміністрацій. Це зворотний принцип піраміди – чим вищий щабель – тим більше широке коло повноважень.
4. Переважна більшість респондентів виступає за об’єднання в одній особі голови Ради й голови держадміністрації на обласному й районному рівні. На рівні “обласна держадміністрація – обласна Рада” і “районна держадміністрація – районна Рада”, до речі, як і на рівні “Кабінет Міністрів – Верховна Рада”, є істотні протиріччя по різних аспектах функціонування відповідних конгломератів (області й району) серед виконавчою й законодавчою владою. І об’єднання в одній особі голови Ради й держадміністрації допомогло б зм’якшити протиріччя й сприяло  б якісній роботі всіх рівнях виконавчої влади на місцях.
5. Що стосується відношення до виборів голів Рад населенням, то оцінка такого варіанта виборів неоднозначна. Голови обласних адміністрацій більш скептично ставляться до цього в порівнянні з мерами й головами районних держадміністрацій.
6. Переважну більшість всіх опитаних уважають, що виконком повинен бути колегіальним органом, а не дорадчим при главі виконкому. Більш імовірно, що більша частина респондентів уважає, що саме колективна думка може знайти найбільш сприятливе рішення для виконання різних завдань, хоча не останню роль в оцінці цього питання грає й той факт, за який далеко не кожний голова адміністрації здатний одноосібно нести повну відповідальність
7. Більшість респондентів не хочуть, щоб виконкоми були підлеглі тільки Радам, які їх сформували. Навпаки, вони виступають за підпорядкування тільки по лінії виконкомів. Крім того, з тих хто, виступає за підпорядкування знизу доверху по лінії виконкомів, приблизно половина хоче бути в підпорядкуванні лише з питань здійснення державних функцій.
8. Аналіз фінансового й законодавчого забезпечення органів місцевого самоврядування показав, що сумарна оцінка респондентів всіх опитаних категорій свідчить про значне невдоволення керівників обласного, міського й районного рівнів законодавчою й фінансовою базою.
9. Переважна більшість голів обласних, міських і районних держадміністрацій указує, що громадяни мають можливість ознайомитися з будь-яким рішенням Ради, виконкому, начальника керування.
10. Щодо оцінки рівня згоди голів держадміністрацій з державними органами й соціальними інститутами, те варто помітити, що найвищий рівень згоди голів обласних, міських і районних держадміністрацій із заступником.