Контактні телефони:
- (044) 255 75 41
- (044) 253 14 01
Проект «Соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС: моделі виживання»
Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовленняМіністерства Надзвичайних Ситуацій України
Час проведення проекту: з 1992 – 2006 рр.
Назви тем моніторингу по Чорнобильській тематиці:
1992-1995 гг. Тема: “Соціальні наслідки аварії: динаміка змін”
1996-1998 гг. Тема: “Динаміка соціальних процесів: Соціально-психологічний моніторинг наслідків чорнобильської аварії”
1997 г. Тема: “Соціальна політика і комплексна програма: ЧАЕС-СЛАВУТИЧ”
1999-2000 гг. Тема: ” Соціально-психологічний моніторинг умов життя і діяльності соціальних груп, що постраждали від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз і рекомендації”
2001 г. Тема: “Соціально-екологічні ризики і безпека в умовах природних і техногенних надзвичайних ситуацій і катастроф (з урахуванням досвіду ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС)
2002 г. Тема: “Розробка моделей життєдіяльності в умовах підвищеного ризику внаслідок надзвичайних ситуацій та катастроф: з урахуванням досвіду Чорнобильської катастрофи”
Цілі і задачі моніторингу:
Метою роботи є:
Вивчення динаміки соціально-психологічних наслідків аварії на ЧАЕС; вивчення найбільш поширених соціально-психологічних моделей функціонування соціальних інститутів у кризових та екстремальних ситуаціях; дослідження та розповсюдження адаптаційних стереотипів та механізмів серед усіх категорій постраждалого населення, в тому числі:
Основні задачі:
1) Виявлення тенденції і особливості змін життєвої ситуації учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, опрацювання практичних рекомендацій по поліпшенню їх соціального захисту.
2) Розробка науково-методичних засад моніторингів соціально-психологічної ситуації в зоні аварії на ЧАЕС.
3) Побудова загальної концепції моніторингу змістових ознак та умов розвитку дітей та підлітків, що проживають у зонах підвищеного контролю; здійснення науково обгрунтованої оцінки типових для вказаного регіону відхилень в розвитку індивідуальності дитини на основі даних відслідковування динаміки її здоров’я.
4) Розробка структури проблеми відтворення здорового населення в зонах, що постраждали від аварії на ЧАЕС.
5) Розробка та наукове обгрунтування використання інформаційної моделі в екстремальних умовах аварії на ядерних об’єктах в комплексі заходів по попередженню негативних соціально-психологічних наслідків.
6) Вивчення факторів соціальних ризиків та соціальної дезадаптації населення, їх порівняльна характеристика, прогноз динаміки у часі і просторі, вірогідність нейтралізації цих факторів.
7) Накопичення банку даних соціальних моделей макрогрупових стереотипів поведінки та усвідомлення в екстремальній ситуації.
8) Розробка рекомендацій щодо моделей життєдіяльності різних соціальних груп в залежності від стану довкілля, здоров’я та їх соціально-економічних і соціально-культурних орієнтацій в умовах надзвичайних ситуацій (на основі досвіду Чорнобильської катастрофи).
9) Розробка системи комунікаційної взаємодії соціальних систем та макрогруп у змінних умовах катастрофи.
10) Розробка соціально-економічних та соціально-психологічних індексів оцінки ризиків в умовах надзвичайних ситуацій.
11) Розробка соціальних моделей оптимізації ризиків.
12) Розробка компенсаційних та реабілітаційних заходів.
В процесі роботи проводились соціально-дослідницькі експертизи, опитування, діагностики і експрес-діагностики.
Вибіркова сукупність:
(1997)
Всього за цільовою вибіркою було опитано по 300 респондентів серед громадян, віднесених до II зони потерпілих, III зони потерпілих, переселенців та мешканців “чистих” районів Полтавської області всього 1200 респондентів.
Зміст звіту по проекту
(1996)
Вступ
Розділ I. Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків чорнобильської катастрофи
Розділ II. Життєва ситуація ліквідаторів і їх морально-психологічне самовідчуття: актуальний стан і тенденції змін
Розділ III. Динаміка здоров’я (соціального, психофізичного, психічного, духовного) дітей і підлітків, що проживають у зонах підвищеного контролю
Розділ IV. Вивчення і оцінка інформаційної стратегії післячорнобильського періоду ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Розробка і наукове обгрунтування ефективності інформаційних технологій
Заключення
(1997)
Вступ
Розділ I. Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків чорнобильської катастрофи
Розділ II. Життєва ситуація ліквідаторів і їх морально-психологічне самовідчуття: актуальний стан і тенденції змін
Розділ III. Моніторинг соціально-психологічної ситуації в зоні аварії на ЧАЕС та в місцях нового поселення
Розділ IV. Динаміка здоров’я (психофізичного, психічного, соціального, духовного) дітей і підлітків, що проживають у зонах підвищеного контролю
Розділ V. Розробка структури проблеми відтворення здорового населення у зонах, що постраждали від аварії на ЧАЕС
Розділ VI. Вивчення і оцінка інформаційної стратегії післячорнобильського періоду ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Розробка і наукове обгрунтування ефективності інформаційних технологій
Висновки
(1998)
Вступ
Розділ I. Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків чорнобильської катастрофи
Розділ II. Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як соціальна група (моніторинг життєвих проблем)
Розділ III. Моніторинг соціально-психологічної ситуації в зоні аварії на ЧАЕС та в місцях нового поселення
Розділ IV. Наукове обгрунтування системи реабілітаційних заходів для осіб з посттравматичними стресовими розладами (ПТСР), які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій та критичних інцидентів
Розділ V. Розробка системи заходів з медико-психологічної реабілітації дітей та підлітків з порушеними формами соціальної адаптації, які були евакуйовані з місць постійного проживання в зв’язку з Чорнобильською катастрофою
Розділ VI. Динаміка здоров’я (психофізичного, психічного, соціального, духовного) дітей і підлітків, що проживають у зонах підвищеного контролю
Розділ VII. Наукове обгрунтування моделі інформаційного забезпечення населення в комплексі заходів по попередженню негативних соціально-психологічних наслідків. Проведення апробації окремих компонентів інформаційної моделі з урахуванням існуючих реальних умов
Висновки
(1999)
ВСТУП
РОЗДІЛ I. Соціально-психологічний моніторинг умов життя та діяльності соціальних груп потерпілих від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз та рекомендації».
РОЗДІЛ II. Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як соціальна група (моніторинг життєвих проблем)
РОЗДІЛ III. Моніторинг соціально-психологічної ситуації в зоні аварії на ЧАЕС та в місцях нового поселення
РОЗДІЛ IV. Наукове обгрунтування системи реабілітаційних заходів для осіб з посттравматичними стресовими розладами (ПТСР), які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій та критичних інцидентів
РОЗДІЛ V. Розробка системи заходів з медико-психологічної реабілітації дітей та підлітків з порушеними формами соціальної адаптації, які були евакуйовані з місць постійного проживання в зв’язку з Чорнобильською катастрофою
РОЗДІЛ VI. Динаміка здоров’я (психофізичного, психічного, соціального, духовного) дітей і підлітків, що проживають у зонах підвищеного контролю
РОЗДІЛ VII. Наукове обгрунтування моделі інформаційного забезпечення населення.Проведення апробації окремих компонентів інформаційної моделі з урахуванням існуючих реальних умов
ВИСНОВКИ
(2000)
ВСТУП
РОЗДІЛ I. «Соціально-психологічний моніторинг умов життя та діяльності соціальних груп потерпілих від чорнобильської аварії: порівняльний аналіз та рекомендації»
РОЗДІЛ II. Моніторинг життєвих проблем учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Оцінка можливостей використання досвіду ліквідації аварії на ЧАЕС в умовах інших природних та техногенних аварій
РОЗДІЛ III. «Наукове обгрунтування системи соціально-психологічної допомоги потерпілим від надзвичайних ситуацій та критичних інцидентів»
(2001)
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Аналіз соціологічної інформації з питань досівіду ліквідаційних робіт на ЧАЕС.
РОЗДІЛ ІІ. Суб’єктивна реальність переселених: почуття, очікування, страхи
РОЗДІЛ ІІІ. Соціальні ризики та соціальна безпека
РОЗДІЛ ІV. Соціальний захист постраждалих від Чорнобильської катастрофи: оцінка стану та динаміка змін
РОЗДІЛ V. Приватне господарювання різних категорій постраждалого населення
РОЗДІЛ VI. Соціальна адаптація потерпілих, її механізм і динаміка
РОЗДІЛ VII. Особливості відображення екологічних проблем у масовій свідомості населення
ВИСНОВКИ
(2002)
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Обробка інформації по першому моніторингу. Аналіз результатів моніторингу соціальних наслідків Чорнобильської катастрофи
РОЗДІЛ 2. Побудова моделей макрогрупових стереотипів поведінки та усвідоммлення в екстремальній ситуації
ВИСНОВКИ
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
Висновки:
Моніторинг соціально-психологічних наслідків Чорнобилю, що проводиться з 1992 року, – це вельми важливий і унікальний проект, який проводить Інститут соціології НАНУ за ініціативою і підтримкою МНС України. Завдяки цьому вдалося зафіксувати цілу низку соціальних феноменів та явищ.
Внаслідок проведеної за всі ці роки роботи, можна підсумувати що:
- Система посткатастрофічної реабілітації не може бути чисто медичною. Потерпілих, аби вони стали громадянами, треба повернути у соціальну сферу активної діяльності комплексними методами і заходами.
- Чорнобиль залишив нам три категорії потерпілих (ліквідатори, переселені, самосели 30-км зони), яких дуже тяжко реабілітувати в поданому смислі. Самосели, наприклад, 1) живуть одинаками або сім’ями з 2-х осіб, 2) ведуть замкнуте натуральне господарство, 3) спілкуються зі світом без зворотного зв’язку.
- Потерпілі (за моделями виживання) умовно поділилися на три групи:
1) “закляклі у минулому” – живуть як і до катастрофи, ніби нічого не сталося;
2) “скалічене майбутнє” – Чорнобиль назавжди скалічив їх долю і здоров’я;
3) “пов’язані родинними коріннями” – жити поблизу осель та могил предків.
- Чорнобиль породив низку соціальних синдромів, які неможливо “вилікувати” виключно матеріальними та медичними засобами:
1) синдром жертви – потерпілі на все життя,
2) синдром сталого соціального виключення – безініціативність, патерналізм, вимоги “вічної ренти від держави”,
3) синдром евакуації і переселення – порушена картина світу, слабка адаптація до нових умов,
4) синдром втраченого здоров’я – щороку здоров’я дорослих і дітей погіршується більше і глибшу,
5) синдром невігластва – незнання ситуації, законів та правил життєдіяльності на забрудненому середовищі, потерпілі живуть за повсякденними поняттями суб’єктивного ризику.
Отже:
- Соціально-психологічні наслідки Чорнобилю майже не зникають і не пом’якшуються.
- Соціальне самопочуття потерпілих – це автономний феномен, який не пов’язаний з об’єктивними умовами їх життя та стану.
- Потерпілі (в умовах тотальної бідності і безвихіддя) занижують самооцінки свого стану, аби не втратити “копійчану”, але все ж допомогу.
- Потерпілі здебільшого вже не бажають переселятися в чисті регіони.
- Отже, треба розробляти програму “Відродження життя”, аби не залишити дітей і молодь в атмосфері “вмираючого життя”.
Окремо було зроблено висновки по кожному із звітів по чорнобильській тематиці.
Публікації результатів проекту:
1) Соціальні наслідки чорнобильської катастрофи (результати соціологічних досліджень 1986-1995 рр.)/ Відп. ред.: В.Ворона, Є.Головаха. Ю.Саєнко. – Харків: Фоліо, 1996. – 414 с.
2) Чорнобиль і соціум. Вип. 1. Чорнобильський синдром: соціально-психологічні наслідки. – К.: Ін-т соціології, 1995. – 108 с.
3) Чорнобиль і соціум. Вип. 2. Соціально-психологічна динаміка наслідків катастрофи. – К.: Ін-т соціології, 1995. – 161 с.
4) Чорнобиль і соціум. Вип. 3. Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків чорнобильської катастрофи. – К.: Ін-т соціології, 1997. – 267 с.
5) Чорнобиль і соціум. Вип. 4. Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків чорнобильської катастрофи. – К.: Ін-т соціології, 1998. – 247 с.
6) Чорнобиль і соціум. Вип. 5. Соціально-психологічний моніторинг умов життя та діяльності соціальних груп потерпілих від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз та рекомендації. – К.: Ін-т соціології, 1999. – 310 с.
7) Чорнобиль і соціум. Вип. 6. Соціально-психологічний моніторинг умов життя та діяльності соціальних груп потерпілих від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз та рекомендації. – К.: Ін-т соціології, 2000. – 338 с.
8) Чорнобиль і соціум. Вип. 7 . Соціально-психологічний моніторинг умов життя та діяльності соціальних груп потерпілих від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз та рекомендації. – К.: Ін-т соціології, 2001. – 408 с.
9) Соціальна і психологічна допомога населенню, що постраждало від техногенних катастроф (за матеріалами Чорнобильської катастрофи). Посібник. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1997. – 179 с.
10) Проблема переселення жителів з територій, радіаційно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, та шляхи її вирішення. Рекомендації. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1997. – 44 с.
11) Чепа М.-Л.А. Моніторинг психічних порушень, спричинених радіацією. Науково-методичний посібник. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1998. – 140 с.
12) Психологічна феноменологія екологічної катастрофи (на матеріалах Чорнобильської катастрофи). Монографія. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1998. – 302 с.
13) Морально-психологічний вплив надзвичайних ситуацій (на прикладі Чорнобиля). Монографія. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1998. – 96 с.
14) Сучасні технології реабілітації осіб, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій. Методичні рекомендації. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1998. – 22 с.
15) Методические основы формирования информационного поля крупных техногенно-экологических катастроф. Методическое пособие. – К.: Ин-т социологии НАНУ, 1998. – 105 с.
16) Дети Чернобыля: проблемы социально-психологической адаптации эвакуированных. Монография. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1998. – 130 с.
17) Гуманізація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах. Посібник для вчителів зони підвищеного радіаційного контролю. /За ред Г.О.Балла. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1998. – 132 с.
18) Проблеми життєдіяльності та громадського здоров’я населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях, та відселеного в чисті регіони у віддалений період аварії (соціально-психологічні аспекти). Рекомендації. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1998. – 44 с.
19) В.В.Попович. Соціальні чинники катастроф (чорнобильський досвід). – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1999. – 86 с.
20) В.Г.Панок. Методичні підходи до надання психологічної допомоги потерпілим від техногенної катастрофи. Монографія. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1999. – 106 с.
21) С.І.Яковенко, В.І.Лисенко. Соціально-психологічна допомога при надзвичайних ситуаціях та критичних інцидентах. Монографія. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1999. – 226 с.
22) В.С.Подкорытов, Л.Ф.Шестопалова. Невротические рассторойства у детей и подростков – “чернобыльцев”. Монография. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1999. – 264 с.
23) Методичні рекомендації “Особливості формування психологічної готовності до навчання в школі у дітей, що проживають на забруднених, внаслідок аварії на ЧАЕС, територіях “(За ред. Кулачківської С.Є.) (1998)
24) Науково-методичний посібник “Показники індивідуального розвитку дітей, що постраждали від аварії на ЧАЕС” (За ред. Киричука О.В.) (1998)
25) Методичні рекомендації “Психологічна допомога сiм’ям, що проживають на забруднених, внаслідок аварії на ЧАЕС, територіях” (За ред. Кісарчук З.Г.) (1998)
26) Монографія “Проблеми морально-психологічної адаптації ліквідаторів до надзвичайних ситуацій (на матеріалах Чорнобильської катастрофи)” (Попович В.В.) (1998)