Проект виконано Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовлення Світового Банку.
Термін реалізації: 2011 рік
Менджер: О. Гончарук
Дослідження 2012 року багато в чому продовжуєте тематику досліджень попередніх років, водночас має кілька суттєвих відмінностей. Головна відмінність полягає в тому, що дослідження 2010-2011 років були спрямовані на оцінку результативності реформ, а нинішнє зосереджує увагу на можливості скасування мораторію, створенні повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення та новому колі питань, тісно пов’язаних із перспективою запровадження ринку земель.
Це, наприклад зміни в системі реєстрації прав на земельні ділянки, потенційні здобутки та втрати від запровадження ринку земель. До того ж, аналізоване дослідження має на меті не просто зафіксувати оцінки громадськості щодо різних аспектів запровадження ринку земель, але й оцінити тенденції (динаміку) змін цих оцінок впродовж відносно короткого часу.
Іншою суттєвою відмінністю нинішнього дослідження є те, що вперше учасниками анкетування стали представники місцевого самоврядування в особі сільських голів та депутатів сільських рад – у попередніх дослідженнях з сільськими головами проводилися тільки фокус-групові інтерв’ю, що, хоч і сприяло отриманню якісної інформації від цієї групи, водночас значно обмежувало коло учасників дослідження. Загалом проводилося по 7 фокус-груп щороку, тобто учасниками були лише близько 70 представників місцевого самоврядування; нині їх 400 осіб як учасників анкетного опитування.
Вказані відмінності призвели до певної зміни методики проведення дослідження. Якщо в минулих дослідженнях проводилося по одному анкетуванню (1) громадян, що стали власниками землі внаслідок паювання земель сільськогосподарського призначення, (2) керівників сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, – то нині проект реалізується як панельне дослідження, коли один і той же соціальний об’єкт (у даному випадку – потенційні учасники ринку земель сільськогосподарського призначення: (1) громадяни, що стали власниками землі; (2) керівники сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств; (3) представники місцевого самоврядування) вивчаються за ідентичною програмою та методикою через визначений Технічним завданням інтервал часу – три опитування впродовж одного року. Завдяки цьому з’являється можливість встановити тенденції змін у динаміці ставлення до земельної реформи. У результаті дослідження буде сформована база респондентів з усіх трьох категорій, котрих тричі упродовж дослідження буде опитано за відповідним інструментарієм.
Таким чином, отримані дані є результатом першої хвилі опитування:
1) 800 громадян, що стали власниками землі внаслідок паювання земель сільськогосподарського призначення (голів домогосподарств у сільській місцевості);
2) 800 голів фермерських господарств та керівників сільськогосподарських підприємств;
3) 400 представників місцевого самоврядування (сільських голів та депутатів сільських рад).
Звертаємо увагу на те, що дослідження 2012 року оперує показниками за 2011 рік, оскільки звітні періоди фермерських господарств/сільськогосподарських підприємств відтерміновані у часі з періодом проведення досліджень. У тексті звіту, на рисунках і в таблицях, зазвичай зазначено час проведення дослідження, якщо не вказано інше. Те ж саме стосується і досліджень 2010-2011 років.
Детальніше – на сайті Проекту “Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”http://zemreforma.info/