Проект виконано Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовлення Представництва Міжнародної Організації Праці в Україні
Термін реалізації: серпень 2003р. – лютий 2004р.
Мета проекту – дослідженняпроблемипоширенняепідеміїВІЛ/СНІДунаробочомумісціуЗакарпатськійобластітастворенняірозробленнясистемисоціальнихпоказників(індикаторів) щодовпливуепідеміїВІЛ/СНІДунасферупрацідлявикористанняцієїсистемипідчасупровадженнямоніторингузданоїпроблематики.
Завдання проекту:
– оцінка соціально-економічної ситуації у Закарпатській області;
– оцінка впливу трудової міграції на рівень ризику ВІЛ-інфікування на робочому місці;
– гендерна рівність і ВІЛ/СНІД у сфері праці;
– неформальний сектор і ВІЛ/СНІД на робочому місці: оцінка впливу;
– чинники, що зумовлюють ризик ВІЛ-інфікування на робочому місці;
– рівень поінформованості, ставлення цільових груп до проблеми ВІЛ/СНІДу, поширеність небезпечних щодо ВІЛ-інфікування моделей поведінки у Закарпатській області;
– правовий аспект проблеми ВІЛ/СНІДу на робочому місці;
– реалізація програм профілактики ВІЛ/СНІДу на робочому місці на рівні держави та підприємства.
Вибіркова сукупність:
Географія проведення – Закарпатська область.
Висновки:
Соціально-економічні фактори, що підвищують ймовірність поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в даному регіоні
Аналіз ситуації в Закарпатській області з точки зору наявності в даному регіоні соціально-економічних факторів та процесів, що підвищують ймовірність поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в даному регіоні, виявив наступне:
Можливі соціально-економічні наслідки поширення ВІЛ-інфекції в Закарпатській області
Враховуючи неблагополучну епідеміологічну ситуацію щодо ВІЛ/СНІДу в Закарпатті та загальний соціально-економічний стан області, найближчими роками можна очікувати наступі негативні зміни в соціально-економічній сфері регіону, які скоротять можливості регіону щодо протидії поширенню ВІЛ/СНІДу, а саме:
Висновки за результатами дослідження
Процес адекватного усвідомлення проблеми ВІЛ/СНІДу працівниками Закарпатської області (як в сфері соціально-трудових відносин, так і в побутовій сфері) знаходиться на початковому етапі, на етапі формування первинних поглядів. Подібна ситуація істотно ускладнена тим, що ЗМІ, які є основним джерелом інформування населення, на думку респондентів надають недостатньо інформації стосовно проблеми ВІЛ/СНІДу та безпосередньої загрози, що несе епідемія.
Інформаційно-просвітницька робота щодо запобігання ВІЛ/СНІДу майже відсутня як на рівні області загалом, так і на рівні окремих підприємств. Попри майже цілковиту відсутність інформування стосовно профілактики ВІЛ/СНІДу на підприємствах, в установах, організаціях, ця ситуація не викликає особливої стурбованості серед представників середньої управлінської ланки підприємств і установ.
Основні соціальні партнери та соціальні інституції, які мають бути провідниками політики та практики протидії ВІЛ/СНІДу в сфері праці на рівні регіону й окремих підприємств, не усвідомлюють важливості та актуальності цієї проблеми взагалі, не уявляють, які негативні наслідки для розвитку області може мати поширення епідемії. Відчувається самозаспокоєння щодо епідеміологічної ситуації й незацікавленість у більш детальній та глибокій інформації стосовно проблеми ВІЛ/СНІДу та його профілактики.
В усіх досліджених професійних групах зафіксовано прояви упередженого, дискримінаційного ставлення до ВІЛ – інфікованих та представників груп уразливих щодо ВІЛ-інфекції. Серед причин виникнення подібного відношення наступні:
· низький рівень поінформованості щодо ризику та шляхів передачі ВІЛ-інфекції;
· відсутність знань та практичних навичок у профілактиці ВІЛ/СНІДу;
· неадекватне ставлення до самої проблеми ВІЛ/СНІДу – несприйняття її в якості актуальної та значущої.
Серед наслідків виявлених інформаційних вад, помилкових уявлень, упередженого ставлення та неадекватної поведінки можна виділити те, що індивіди нерідко відмежовуються від проблеми ВІЛ/СНІДу та не сприймають її як актуальну. Значною мірою це підвищує рівень уразливості щодо ВІЛ-інфікування та робить людей неготовими до протидії епідемії.
В числі перешкод на шляху попередження ВІЛ-інфікування, надання підтримки та відповідного догляду інфікованим особам неабияке місце посідають стигматизація та дискримінація, пов’язані із ВІЛ/СНІДом. Нині упередженість та порушення прав людини на підставі наявного або приписуваного ВІЛ-статусу все частіше набувають форм повсюдних явищ та мають вагомі негативні наслідки. Серед таких наслідків можна виділити і той, що значна кількість осіб не наважується пройти безкоштовне анонімне тестування крові на ВІЛ саме через побоювання неадекватного ставлення з боку оточуючих. Респонденти все ще поділяють стереотипи та настанови, сформовані радянськими мас-медіа на початку 80-х років. Прикладом може виступати наступний стереотип: СНІД – це хвороба виключно “покидьків суспільства”.
Незважаючи на те, що проблема СНІДу походить в більшості випадків не зі сфери праці, вона все частіше проникає у сферу соціально-трудових відносин, оскільки:
· на підприємствах є люди, які належать до груп уразливих щодо ВІЛ – інфікування;
· деякі професійні обов’язки виконуються в середовищі, в якому можливий ризик ВІЛ-інфікування (наприклад, працівники залізниці, водії-дальнобійники).
Однак через інертність роботодавців та профспілок, в полі зору яких проблема ВІЛ/СНІДу не окреслена, як актуальна, інформаційні та просвітницькі програми по боротьбі з поширенням епідемії в межах підприємств не впроваджуються. Колективні договори та ін. нормативні документи також не торкаються питань профілактики ВІЛ/СНІДу на виробництві та осіб, що постраждали через ВІЛ-інфікування.
Перешкоди в організації профілактики ВІЛ/СНІДу на робочому місці виникають, з одного боку, через недостатнє фінансування програм профілактики, відсутність ефективної інформаційної політики з профілактики ВІЛ/СНІДу, а з іншого – через відсутність системного бачення проблеми ВІЛ/СНІДу, її впливу на царину праці, нерозуміння того, що ВІЛ/СНІД є значною мірою і проблемою соціально-трудових відносин.
Публікації результатів проекту:
1) Звіт за результатами соціологічного дослідження у Закарпатській області. Поширення ВІЛ/СНІДу на робочому місці в контексті соціально-економічного розвитку. – К.: Міленіум, 2004;
2) ВІЛ/СНІД в сфері праці (Робочі матеріали 1: Соціально-економічний вплив ВІЛ/СНІДу в Україні та окреме соціологічне дослідження у Закарпатській області). – К.: ПЦ “Фоліант”, 2004;
3) Моніторинг епідемії ВІЛ/СНІДу. Оцінка ефективності протидії (соціальний аспект) / Відп. ред. Ю.І. Саєнко. – К.: ПЦ «Фоліант», 2004.