Проект «ВІЛ/СНІД на робочому місці»

Проект виконано Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовлення Представництва Міжнародної Організації Праці в Україні

Термін реалізації: серпень 2003р. – лютий 2004р.

Мета проекту – дослідженняпроблемипоширенняепідеміїВІЛ/СНІДунаробочомумісціуЗакарпатськійобластітастворенняірозробленнясистемисоціальнихпоказників(індикаторів) щодовпливуепідеміїВІЛ/СНІДунасферупрацідлявикористанняцієїсистемипідчасупровадженнямоніторингузданоїпроблематики.

Завдання проекту:
–        оцінка соціально-економічної ситуації у Закарпатській області;
–        оцінка впливу трудової міграції на рівень ризику ВІЛ-інфікування на робочому місці;
–        гендерна рівність і ВІЛ/СНІД у сфері праці;
–        неформальний сектор і ВІЛ/СНІД на робочому місці: оцінка впливу;
–        чинники, що зумовлюють ризик ВІЛ-інфікування на робочому місці;
–        рівень поінформованості, ставлення цільових груп до проблеми ВІЛ/СНІДу, поширеність небезпечних щодо            ВІЛ-інфікування моделей поведінки у Закарпатській області;
–        правовий аспект проблеми ВІЛ/СНІДу на робочому місці;
–        реалізація програм профілактики ВІЛ/СНІДу на робочому місці на рівні держави та підприємства.

Вибіркова сукупність:

• 4 фокус-групові інтерв’ю в цільових групах (водії-дальнобійники; працівники сфери туризму; працівники сфери залізничного транспорту, працівники промислового сектору) по 8 учасників;
• 100 експертів, які репрезентували такі сфери діяльності:
  –        Сфера охорони здоров’я
  –        Сфера туризму
  –        Галузі промисловості
  –        Правоохоронні органи, прикордонна служба
  –        Адміністративні органи влади

Географія проведення – Закарпатська область.

Висновки:

Соціально-економічні фактори, що підвищують ймовірність поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в даному регіоні
Аналіз ситуації в Закарпатській області з точки зору наявності в даному регіоні соціально-економічних факторів та процесів, що підвищують ймовірність поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в даному регіоні, виявив наступне:

• населення області за віковою структурою є одним з найбільш молодих в Україні (епідемія ВІЛ-інфекції в нашій країні вражає переважно молодих людей);
• високий рівень захворювання населення на туберкульоз (зростання частоти туберкульозу свідчить про знижений імунітет);
• низький рівень охоплення дітей дошкільними закладами, знижена доступність вищої освіти (виключення частки дітей і молоді із процесу виховання і навчання  може привести до залучення дітей та молоді в неформальний та кримінальні сектори економіки, призведе до жебракування, бродяжництва, комерційного сексу);
• високий рівень безробіття, особливо серед молоді, низький рівень доходів (змушує шукати нові форми життєзабезпечення, веде до зростання обсягів трудової, зокрема, нелегальної міграції, залучення в неформальні види діяльності; знижує доступність медичних послуг, медикаментів, необхідного матеріального забезпечення для дотримання санітарно-гігієнічних норм);
• розвинутість транспортної та туристичної сфер економіки області (значна частка працівників області зайнята в сферах економіки, трудова діяльність в яких створює ситуації, при яких збільшується ризик ВІЛ-інфікування);
• значний рівень злочинності, порівняно з попередніми роками, зростання кількості осіб, схильних до жебракування і бродяжництва (ризикована сексуальна поведінка, зловживання наркотиками, алкоголем та іншими психоактивними речовинами).

Можливі соціально-економічні наслідки поширення ВІЛ-інфекції в Закарпатській області
Враховуючи неблагополучну епідеміологічну ситуацію щодо ВІЛ/СНІДу в Закарпатті та загальний соціально-економічний стан області, найближчими роками можна очікувати наступі негативні зміни в соціально-економічній сфері регіону, які скоротять можливості регіону щодо протидії поширенню ВІЛ/СНІДу, а саме:

• подальше зростання загального рівня захворюваності населення;
• скорочення частки працездатного населення в загальній чисельності населення;
• зростання трудового навантаження на неінфікованих працівників;
• зниження продуктивності праці;
• підвищення витрат на охорону здоров’я, на соціальне забезпечення;
• зменшення рівня доходів населення;
• збільшення фінансового навантаження на підприємства через підвищення витрат роботодавців на наймання на роботу, професійну підготовку та перепідготовку кадрів, на оплату праці, на медичні послуги тощо

Висновки за результатами дослідження
Процес адекватного усвідомлення проблеми ВІЛ/СНІДу працівниками Закарпатської області (як в сфері соціально-трудових відносин, так і в побутовій сфері) знаходиться на початковому етапі, на етапі формування первинних поглядів. Подібна ситуація істотно ускладнена тим, що ЗМІ, які є основним джерелом інформування населення, на думку респондентів надають недостатньо інформації стосовно проблеми ВІЛ/СНІДу та безпосередньої загрози, що несе епідемія.
Інформаційно-просвітницька робота щодо запобігання ВІЛ/СНІДу майже відсутня як на рівні області загалом, так і на рівні окремих підприємств. Попри майже цілковиту відсутність інформування стосовно профілактики ВІЛ/СНІДу на підприємствах, в установах, організаціях, ця ситуація не викликає особливої стурбованості серед представників середньої управлінської ланки підприємств і установ.
Основні соціальні партнери та соціальні інституції, які мають бути провідниками політики та практики протидії ВІЛ/СНІДу в сфері праці на рівні регіону й окремих підприємств, не усвідомлюють важливості та актуальності цієї проблеми взагалі, не уявляють, які негативні наслідки для розвитку області може мати поширення епідемії. Відчувається самозаспокоєння щодо епідеміологічної ситуації й незацікавленість у більш детальній та глибокій інформації стосовно проблеми ВІЛ/СНІДу та його профілактики.
В усіх досліджених професійних групах зафіксовано прояви упередженого, дискримінаційного ставлення до ВІЛ – інфікованих та представників груп уразливих щодо ВІЛ-інфекції. Серед причин виникнення подібного відношення наступні:
·      низький рівень поінформованості щодо ризику та шляхів передачі ВІЛ-інфекції;
·      відсутність знань та практичних навичок у профілактиці ВІЛ/СНІДу;
·      неадекватне ставлення до самої проблеми ВІЛ/СНІДу – несприйняття її в якості актуальної та значущої.
Серед наслідків виявлених інформаційних вад, помилкових уявлень, упередженого ставлення та неадекватної поведінки можна виділити те, що індивіди нерідко відмежовуються від проблеми ВІЛ/СНІДу та не сприймають її як актуальну. Значною мірою це підвищує рівень уразливості щодо ВІЛ-інфікування та робить людей неготовими до протидії епідемії.
В числі перешкод на шляху попередження ВІЛ-інфікування, надання підтримки та відповідного догляду інфікованим особам неабияке місце посідають стигматизація та дискримінація, пов’язані із ВІЛ/СНІДом. Нині упередженість та порушення прав людини на підставі наявного або приписуваного ВІЛ-статусу все частіше набувають форм повсюдних явищ та мають вагомі негативні наслідки. Серед таких наслідків можна виділити і той, що значна кількість осіб не наважується пройти безкоштовне анонімне тестування крові на ВІЛ саме через побоювання неадекватного ставлення з боку оточуючих. Респонденти все ще поділяють стереотипи та настанови, сформовані радянськими мас-медіа на початку 80-х років. Прикладом може виступати наступний стереотип: СНІД – це хвороба виключно “покидьків суспільства”.
Незважаючи на те, що проблема СНІДу походить в більшості випадків не зі сфери праці, вона все частіше проникає у сферу соціально-трудових відносин, оскільки:
·      на підприємствах є люди, які належать до груп уразливих щодо ВІЛ – інфікування;
·      деякі професійні обов’язки виконуються в середовищі, в якому можливий ризик ВІЛ-інфікування (наприклад, працівники залізниці, водії-дальнобійники).
Однак через інертність роботодавців та профспілок, в полі зору яких проблема ВІЛ/СНІДу не окреслена, як актуальна, інформаційні та просвітницькі програми по боротьбі з поширенням епідемії в межах підприємств не впроваджуються. Колективні договори та ін. нормативні документи також не торкаються питань профілактики ВІЛ/СНІДу на виробництві та   осіб, що постраждали через ВІЛ-інфікування.
Перешкоди в організації профілактики ВІЛ/СНІДу на робочому місці виникають, з одного боку, через недостатнє фінансування програм профілактики, відсутність ефективної інформаційної політики з профілактики ВІЛ/СНІДу, а з іншого – через відсутність системного бачення проблеми ВІЛ/СНІДу, її впливу на царину праці, нерозуміння того, що ВІЛ/СНІД є значною мірою і проблемою соціально-трудових відносин.

Публікації результатів проекту:
1) Звіт за результатами соціологічного дослідження у Закарпатській області. Поширення ВІЛ/СНІДу на робочому місці в контексті соціально-економічного розвитку. – К.: Міленіум, 2004;
2) ВІЛ/СНІД в сфері праці (Робочі матеріали 1: Соціально-економічний вплив ВІЛ/СНІДу в Україні та окреме соціологічне дослідження у Закарпатській області). – К.: ПЦ “Фоліант”, 2004;
3) Моніторинг епідемії ВІЛ/СНІДу. Оцінка ефективності протидії (соціальний аспект) / Відп. ред. Ю.І. Саєнко. – К.: ПЦ «Фоліант», 2004.