Програма соціального розвитку і соціальної паспортизації моноблоку ЧАЕС – м.Славутич

Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовленняЧАЕС і міської ради м.Славутич

Час проведення проекту: 1996-1997 гг.

Ціль проекту: Формування банку даних соціального паспорту ЧАЕС.

Вибіркова сукупність:
У ході дослідження за допомогою цільової багатоступінчастої вибірки було опитано 1162 респондента. Опитування здійснювалося в 26 підрозділах підприємства методом анкетування.

Зміст звіту по проекту:

Введення
Раздел I. Ціннісні пріорітети
Раздел II. Cоціальні ризики в оцінці робітників станції
Раздел III. Соціальні норми і відхилення. Толерантність і нетерпимість
Раздел IV. Стан здоров’я персоналу ЧАЕС
Раздел V. Рівень медичного обслуговування в м.Славутич
Раздел VI. Професійна характеристика  кадрів
Раздел VII. Соціально значущі якості членів коллективу.
Раздел VIII. Соціальні умови життя.
Раздел IX. Діти Славутича: проблеми соціального забезпечення
Раздел X. Соціальні проблеми закриття станції
Заключення

Висновки:
Розділ I. Ціннісні пріоритети.

•  Головні акценти  зміщуються в сферу родини – головної складової життя на сьогоднішній день, у порівнянні з якою успіхи і досягнення в професійній діяльності, позасімейне спілкування і тим більше політика розцінюються менш значущими, а то і зовсім маловажливими

•   Серед працівників ЧАЕС позитивне відношення до власного положення в суспільстві у значній мері переважає над негативним

•  Високі оцінки своєї суспільної корисності значно стимулюють позитивне сприйняття працівниками ЧАЕС власного соціального стану

•  Значна частина працівників більше задоволена тим, що віддає суспільству, чим тим, що від нього одержує

•  Відносно одержуваних  благ незадоволених майже вчетверо більше, ніж тих, хто задоволений; в оцінках же власного внеску в громадське життя, напроти, – незадоволених вдвічі менше, ніж тих, кого він влаштовує
• Найбільш ефективними у вирішенні  проблем соціального розвитку  м.Славутича структурами визнаються насамперед керівництво  ЧАЕС, а також міська адміністрація

Розділ II. Соціальні ризики в оцінці працівників станції.

•  Небезпека радіаційного впливу для працівників ЧАЕС досить висока і перекривається тільки кризовими факторами (економічна нестабільність і злочинність);

•  Звертає на себе увага страх перед продуктами харчування – він нарівні зі страхом перед радіаційним впливом;

•  Небезпека травматизму на виробництві знаходиться на останнім місці

Розділ III. Соціальні норми і відхилення. Толерантність і нетерпимість.

• Низька ефективність міліції підсилює стурбованість населення злочинністю і підвищує і без того високий рівень стурбованості.

•  Найбільш негативно працівники станції відносяться до “існуючого суспільного ладу в Україні”. За ним ідеє неприйняття “сексуальних меншин”, далі “релігійні об’єднання”. А сама найменша частка припадає на “нелюбов” до “чужої точки зору”.

• Три четвертих опитаних готові піти на порушення закону тільки у випадку порятунку самого коштовного, що є у людини – його життя, честі і достоїнства.

Розділ IV. Стан здоров’я персоналу ЧАЕС.

• Працівники ЧАЕС відрізняються задовільним самопочуттям.

• Стан фізичного здоров’я персоналу станції об’єктивно краще, ніж населення в цілому по Україні. Стан психічного здоров’я в цілому можна оцінити як задовільне.

• Однак‚ завищена самооцінка здоров’я і занижена оцінка стану здоров’я “ближнього” (населення м.Славутич) на тлі поширення депресивних станів дає підставу припустити перевагу специфічно акцентованих типів психіки (а саме шизоїдів) серед персоналу ЧАЕС.

•  В умовах закриття станції це може стати негативним фактором‚ що буде сприяти соціальній дизадаптації людей‚ перед якими встане проблема зміни стереотипів поведінки.

Розділ V. Рівень медичного обслуговування в м.Славутич.

• Рівень задоволеності персоналу ЧАЕС рівнем медичного обслуговування можна оцінити як близький до задовільного. Тому він не є істотним стрессогенным фактором для працівників ЧАЕС, так само, як він не є чинником соціального ризику.

•  Людей серйозно турбує тільки дефіцит ліків у державних лікарнях (та погане харчування)  і аптеках.

Розділ VI. Професійна характеристика  кадрів.

•  Рівень професійних знань і навичок працівників станції досить високий.

•  Мають потребу в додаткових професійних знаннях, навичках і мають малий досвід практичної роботи, тільки десята частина опитаних працівників станції.

•  Переважна більшість працівників станції  має  роботу відповідну чи близьку до  їх спеціальності.

•  У більшості опитаних працівників станції виконувана ними робота скоріше відповідає або в повній мірі відповідає запропонованим функціональним обов’язкам.

•  Більше половини опитаних працівників станції займають пасивну позицію щодо  професійних перспектив. Тільки невелика частина респондентів готова змінити професію чи збирається пройти навчання на яких-небудь курсах з метою одержання нової професії.

•  Задоволеність опитаних працівників станції як рівнем організації професійної підготовки на ЧАЕС, так і методами професійної підготовки, дуже низка

Розділ VII. Соціально значимі якості членів колективу.

•  Соціально-психологічний клімат у колективі може бути визнаний цілком благополучним. Визначальним якостями цього благополуччя є взаємна інформированність з важливих питаннь, готовність до взаємодопомоги і взаємна довіра працівників станції.

•  Дуже низький рівень конфліктності, його практично повна відсутність у колективі при достатньому вираженні властивостей взаємної підтримки і довіри в колективі – таким чином висновок про благополуччя соціально-психологічного клімату в колективі підтверджується.

Розділ VIII. Соціальні умови життя.

•  Зниження рівня життя дуже турбує персонал ЧАЕС.

•  Персонал ЧАЕС гостро незадоволений роботою установ торгівлі (і продуктових, і промтоварних), а також роботою служби ремонту житла. Це може стати стрессогенным фактором, а розпад торгівлі ще і фактором соціального ризику (“хлібні бунти”).

•  Персонал станції легковажно сприймає забруднення навколишнього середовища.

•  Спосіб життя (і відпочинку) персоналу ЧАЕС не можна назвати ні здоровим (ігнорують спорт)‚ ні культурним (дуже мало займаються саморозвитком‚ мистецтвом і т.п.). Це – спосіб життя сучасного технологічного раба.

Розділ IX. Діти Славутича: проблеми соціальної забезпеченості.

•  Аналіз отриманих даних свідчить, що найбільш незадоволені батьки наступними матеріально-фінансовими і навчально-виховними сторонами життєзабезпечення своїх дошкільників і школярів: рівнем наповнюваності класів у загальноосвітніх школах; учбово-матеріальною базою шкіл; рівнем навчально-виховного процесу в школах; забезпеченістю місцями в дошкільних дитячих установах м.Славутича.

•  Найбільшу задоволеність викликають такі сторони життєзабезпечення дітей як: якість виховного процесу в дошкільних дитячих установах; матеріально-технічне забезпечення в ДДУ; можливість і рівень навчання дітей у дитячій школі мистецтв.

Розділ X. Соціальні проблеми закриття станції.

•  Імовірність закриття станції є на сьогодні негативним фактором як на рівні індивідуальних переживань, так і на рівні функціонування усього виробничого комплексу ЧАЕС.

• Найбільш гостро пережиті респондентами проблеми, у випадку закриття ЧАЕС: а) утрата роботи; б) необхідність переїзду і можлива втрата житла; в) різке погіршення якості життя (матеріальні, моральні, психологічні індекси здоров’я).
• Найбільший ступінь довіри і надії на допомогу (у випадку закриття ЧАЕС) із усіх перерахованих інститутів респонденти висловили адміністрації станції.