Проект виконано Центром соціальних експертиз ІС НАНУ за замовленням Госслужби України
Час проведення проекту: 2002 – 2003рр.
Мета і завдання проекту:
Метою дослідження є визначення технічних вимог і основних структурних і технологічних параметрів комп‘ютеризованої системи моніторингу ефективності діяльності органів державної влади і службової відповідності їх посадових осіб.
Вибіркова сукупність:
Аналіз опублікованих в науковій літературі матеріалів, рукописів, наукових звітів за наслідками вітчизняних досліджень по проблемах оцінки ефективності роботи і службової відповідності працівників органів державної влади, їх посадових інструкцій, а також довідкових матеріалів з Internet – сайтів, продавців комп’ютерної техніки і програмного забезпечення, з бази даних законодавчих актів Верховної Ради України.
Зміст звіту за проектом:
Вступ
Розділ 1. Технічні вимоги до створення комп’ютеризованої системи моніторингу службової відповідальності посадових осіб органів державної влади.
Розділ 2. Підходи до програмного і апаратного забезпечення моніторингу.
Розділ 3. Технологічна схема супроводу моніторингу діяльності органів державної влади в засобах масової інформації
Розділ 4. Проект технічного завдання на створення програмного засобів супроводу моніторингу.
Виcновки
Висновки:
В результаті роботи визначений підхід щодо розробки алгоритму оцінки посадової відповідності і Технічного завдання на створення комп’ютерної програми ПВ (“Посадова відповідність”).
Починати розробку моніторингу службової відповідності посадових осіб органів державної влади доцільно на базі наявної у відділах кадрів відповідних установ формалізованої інформації щодо освітніх, професійно-кваліфікаційних характеристик і висновків щодо професійної придатності за особистими якостями і результатами службової діяльності.
До розробки алгоритмів такої оцінки рекомендуємо застосувати “змішаний” підхід, що доцільно реалізувати триразовою ітераційною процедурою: виявлення недостатньо відповідних посаді працівників з неприпустимо низькими оцінками будь-яких з “критичних” якостей; оцінка середнього балу за всіма бажаними якостями; виявлення працівників з найбільш високими оцінками за “критичними” (абсолютно необхідними) і бажаними якостями.
Алгоритми оцінки доцільно відпрацювати на реальних даних методичного прикладу, вибраного Управлінням Держслужби.
Доцільно розробити розгорнуте Технічне завдання на створення Технічного проекту комп’ютерної програми “Посадова відповідність” з відкритою архітектурою, яка передбачатиме можливість змін і модифікацій, а також розвиток в системі моніторингу ефективності діяльності установ і їх функціональних підрозділів.
Рекомендуємо почати роботу зі створення мережевого варіанту такої програми, розрахованого на роботу в локальній мережі Центрального апарату Главгосслужби, як спеціальна робоча група в середовищі введеної там системи SQL Base “Gupta”. Можлива схема такої організації комп’ютерної підтримки системи моніторингу приведена на малюнку 1.
Скринінг-система моніторингу діяльності органів державної влади в засобах масової інформації (ЗМІ) повинна забезпечувати реалізацію наступних функцій: формування вибірки періодичних видань і передач; формування вибірки публікацій; автоматизованого аналізу публікацій; записи результатів аналізу публікацій в базу даних; автоматизованої оцінки згаданих в ЗМІ установ і посадових осіб за кількістю, частотою і характером звинувачень і позитивних відгуків; автоматизованої побудови попередніх стандартних звітів щодо результатів автоматизованої оцінки (із записом результатів в базу даних – для подальшої роботи експертів); кваліфікації звинувачень з вказівкою тяжкості правопорушення (у режимі експертної системи, із записом результатів в базу даних); кваліфікації видань і публікацій за рівнем достатньої “респектабельності” і об’єктивністю (у режимі експертної системи, із записом результатів в базу даних); записи всього тексту публікацій із звинуваченнями, визнаних респектабельними, в базу даних; побудови завершальних стандартних звітів щодо результатів оцінки (у режимі експертної системи, із записом результатів в базу даних).
На початкових стадіях створення скрінінг-системи моніторингу ЗМІ доцільно обмежитися інформаційною базою з видань, представлених в Internet (максимум 20 найбільш рейтингових видань). Відповідно – такими блоками системи: автоматизованого відбору публікацій; автоматизованого аналізу публікацій; аналізу публікацій в режимі експертної системи; генерування попередніх і завершальних стандартних звітів.
Для автоматизованого відбору і аналізу публікацій доцільно скористатися, по-перше, технологією ітераційної процедури пошуку в певній послідовності ключових слів і висловів; по-друге, процедурою вибору фрагментів текстів за шаблоном (імен, прізвищ, посади, назв установ, мовних штампів висловів).
Базу даних ключових слів і висловів і список характеристик правопорушень (звинувачень) доцільно формувати під час дослідницької експлуатації системи, оскільки їх створення вимагатиме аналізу великої кількості публікацій по темі.