Підготовка комплексної програми в області соціальної політики НАЕК «Енергоатом»

Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовленняНАЕК “Енергоатом”

Час проведення проекту: 2001р.

Метою проведення  науково-дослідної  роботи є створення бази даних громадської думки щодо стану атомної енергетики Україн, що дозволяє виконувати роботу у наступних напрямках:

1. Формування гнучкої соціальної політики у галузі на базі єдиної комплексної програми, де складовими є цільові соціальні програми (коротко- та довгострокові).
2. Створення системи соціального управління персоналом галузі.
3. Реструктурування управління соціальної сфери з урахуванням передачи об’єктів соціально-культурного та побутового призначення у комунальну власність.
4. Підвищення рівня безпеки експлуатації АЕС шляхом стабілізації соціально-психологічного клімату у колективах станцій на базі аналізу соціально-мотиваційних процесів у них.

Вибіркова сукупність:
Було опитано 1102 респонденти на Запорізькій (ЗАЕС), Рівненській (РАЕС), Південно-Українській (ПУАЕС) та Хмельницькій (ХАЕС).

Зміст звіту по проекту:

Розділ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВИБІРКИ
Розділ 2. СІМ’Я: МАТЕРІАЛЬНИЙ СТАН, ЗДОРОВ’Я, ДІТИ.
Розділ 3. ФАКТОРИ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
Розділ 4. ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Розділ 5. УМОВИ ПРАЦІ
Розділ 6. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА МІСТ-СУПУТНИКІВ АЕС

Висновки:

• Психічний стан переважної більшості працівників АЕС можна охарактеризувати як спокійний, врівноважений. Лише іноді він може змінюватись на дратівливий, пригнічений чи апатичний. Найбільше за допомогою до лікаря протягом року звертались працівники Рівненської АЕС, причому жінки звертались частіше, ніж чоловіки, що загалом характерно і для інших АЕС.
• Серед окремих складових соціального забезпечення найбільшу задоволеність викликає “забезпеченість місцями в ДДЗ”; найменшу – “учбово-матеріальна база шкіл”.
• Лише кожен четвертий респондент, незалежно від місця розташування АЕС, пов’язує перспективи майбутнього працевлаштування власних дітей з рідним містом. Якщо респонденти Запорізької АЕС найбільшою мірою орієнтовані на одержання дітьми професійної освіти, то респонденти РАЕС, порівняно з іншими категоріями, налаштовані на пошуки дітьми роботи.
• На всіх станціях спостерігається високий рівень відповідності професійної кваліфікації і навичок роботі, яку виконують.
• За результатами дослідження технічні характеристики робочого місця (рівень радіації, температура повітря, освітленість, рівень шуму) більше відповідають санітарно-гігієнічним нормам, ніж характеристики зручності: комфортності, дизайнерське оформлення, зручності розміщення устаткування, апаратури, інструментів.
• Результати опитування виявили доволі високу міру задоволеності респондентів на всіх станціях виробничою інфраструктурою. На перші три місця за мірою задоволеності вийшли таки показники:

      1) чистота та порядок на території підприємства та навкруги нього;
2) внутрішній розпорядок робочого дня;    час технологічних та обідніх перерв.

• Невирішеною на станціях залишається проблема черг у їдальнях, якість та зовнішній вигляд спецодягу, використання транспортних засобів на території станцій під час роботи.
• В робочих колективах переважають позитивні якості, які формують сприятливу соціально-психологічну атмосферу,  найбільшою мірою це стосується працівників ПУАЕС і ЗАЕС. Взагалі рівень конфліктності в робочих колективах є незначним, зокрема, найменш розповсюдженими виявилися конфлікти між працівниками станцій та керівниками вищої ланки.
• Рівень задоволеності робочим середовищем взагалі невисокий, загальна оцінка в основному варіює в межах “середньо задоволений”. Найбільш незадоволеними окремими елементами, що характеризують робоче середовище, виявилися працівники ХАЕС, де окрім загальної для усіх обстежених АЕС низької задоволеності розмірами оплати праці, має місце значна невдоволеність строками виплат. Дещо краще положення у цьому плані працівників ПУАЕС, але воно також є недостатньо сприятливим тому, що оцінка задоволеності розмірами заробітної плати та виробничо-побутовими умовами роботи робітників ПУАЕС є найнижчою серед усіх інших станцій. Найбільш сприятлива ситуація з точки зору задоволеності працівників взагалі робочим середовищем та окремими його елементами, спостерігається на ЗАЕС.
• Масштаби охоплювання робітників системою соціального захисту достатньо високі, причому на першому місці за цими показниками знаходиться ЗАЕС, на другому і третьому – РАЕС і ПУАЕС відповідно, а на останньому ХАЕС. Найбільш розповсюдженими видами пільг, які споживаються працівниками АЕС, є пільгові путівки та користування поліклінікою підприємства, а найменш розповсюдженими – пільговий кредит, цінні подарунки та придбання продуктів за пільговими цінами на підприємстві.
• В цілому можна констатувати поширеність серед більшості опитаних працівників чітко визначених намірів щодо подальшої праці на станціях.
• Головними видами відпочинку працівників АЕС у вільний час є відпочинок  вдома, дивлячись телевізор, слухаючи музику, походи в гості та прогулянки за місто. Найменшою популярністю користуються такі види відпочинку, як відвідування вечірок, танців, дискотек, клубів за інтересами, бібліотек, виставок та салонів.
• Респонденти мають достатньо конкретизовану думку щодо зміни свого рівня життя, простежується чітка поляризація оцінок опитаних, причому в наявності деяка перевага в бік позитивної оцінці цих змін.
• Опитані працівники атомних електростанцій поділяють думку про те, що якість їх життя (стан міста, якість надання послуг) є невисокою. Респонденти оцінили різні показники стану міста та якість надання різних видів послуг оцінками, які  у своїй більшості  є не вищими за “середньо”.
• Серед структур, діяльність яких є найбільш ефективною та найбільшою мірою відображає інтереси громадян, більшість респондентів вказали адміністрацію АЕС, голову міськради, профспілковий комітет АЕС та раду народних депутатів. Також до таких структур респонденти віднесли особисту активність громадян.