Проект «Проблеми функціонування державної служби в Україні: закордонний досвід і обґрунтування методів моделювання механізму державного правління»

Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ  на замовлення Кабінету Міністрів України

Час проведення проекту: 1997-1998 рр.

Ціль – розробка методики використання сучасних наукових методів для підвищення якості функціонування державної служби; дослідження проектів Концепції та Національної програми інформатизаії з метою визначення намірів та підходів держави щодо інформатизації органів виконавчої влади в цілому та конкретно Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України; визначення ефективних шляхів використання досягнень інформатики державною службою України.

Задачі:
– аналіз стану та проблем системи державного управління на прикладі України і інших країн, визначення і підходи до вирішення проблемних ситуацій;

– системний аналіз існуючих підходів до моделювання функціонування державної служби, визначення відповідних методів і методик;

– методичні рекомендації щодо використання досліджених в роботі методів і моделей.

Зміст звіту по проекту:
Вступ
Розділ 1. Вивчення зарубіжних матеріалів з проблем функціонування державної служби та обґрунтування методів моделювання механізму державного управління в системі виконавчої влади
Розділ 2. Аналіз стану та проблем існуючої системи державного управління та організації державної служби в Україні
Розділ 3. Математичне моделювання процесів управління і функціонування державної служби

Висновки:
1. Класична головна функція державної служби з давніх часів зводиться до забезпечення управління державними органами і державним сектором народного господарства, а також втілення в життя урядових політик і рішень.
2. Як правило, державна служба функціонує на трьох рівнях – центральному, регіональному і локальному – і забезпечує виконання названих функцій “зверху вниз” і наявність зворотного зв’язку “знизу вгору”.
3. В західній теорії і практиці державного управління вищі (старші) державні службовці розглядаються як професійні радники осіб, що відповідають за формування державної політики.
4. Відповідальність за політичні рішення в державному апараті покладається на політичне керівництво адміністративних органів влади, яке призначається або вибирається з метою вироблення урядових рішень і програм.
5. Сучасні західні соціологічні концепції “наукового управління” суспільством ґрунтуються на ідеальному типі “раціональної бюрократії” М.Вебера з урахуванням її критики і наступних модифікацій.
6. Основний принцип державної служби полягає в забезпеченні її економічного і ефективного функціонування.
7. Ефективність функціонування державної служби також залежить в значній мірі від якості персоналу.
8. В більшості західних країн принциповим інструментом в плануванні і реалізації державних програм, розподілі державних пріоритетів, управлінні поточними програмами, забезпеченні зв’язку між виконавчою та законодавчою владами, контролем та відповідальністю є бюджет.
9. Мета державної політики у сфері державної служби:
– забезпечення ефективної роботи всіх державних службовців у відповідності з їх компетенцією.
– забезпечення разом з іншими державними органами реалізації загальних напрямів державної політики в сфері державної служби в центральних та місцевих органах державної виконавчої влади, в місцевих Радах народних депутатів та їх органах.
10. Основні напрями державної політики у сфері державної служби:
– організація, координація та забезпечення умов для розвитку наукових досліджень з питань державної служби;
– здійснення методичного керівництва проведенням конкурсного відбору державних службовців в державних органах та їх апараті;
– здійснення методичного керівництва проведенням конкурсного відбору державних службовців у центральних та місцевих органах державної виконавчої влади, місцевих Радах народних депутатів та їх органах;
– організація навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців державних органів;
– підготовка пропозицій щодо правового регулювання статусу державних службовців;
– матеріальне забезпечення державних службовців: оплата праці державних службовців; пенсійне забезпечення державних службовців; грошова допомога державним службовцям;
– соціально-побутове забезпечення державних службовців: забезпечення державних службовців державним житлом; першочергове встановлення квартирних телефонів.