Соціологічне дослідження в рамках проекту «Викорінення найгірших форм дитячої праці в Україні»

Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ назамовленняМіжнародної організації праці

Час проведення проекту: 2001 – 2002 роки

Метадослідження – аналізстанудитячоїпрацівУкраїні(наприкладіВінницької, Донецької, КиївськоїіХерсонськоїобластей)таформуваннябазиадресдітей, щопрацюють.

Основнізавданнядослідження:
1. З’ясувати основні соціально-демографічні характеристики дітей, які працюють;
2. З’ясувати основні причини невідвідування освітніх закладів та подальшу перспективу навчання дітей, що працюють;
3. Виявити види діяльності дітей, мотиви залучення їх до праці;
4. Проаналізувати рівень безпеки та умови дитячої праці, а також їх вплив на здоров’я дитини;
5. Виявити відмінності в умовах, характері та інтенсивності праці у дітей в залежності від виду їх зайнятості (зайнятість у промисловій сфері виробництва, у сільському господарстві та надання секс-послуг);
6. З’ясувати поінформованість дітей щодо їх прав у сфері праці;
7. Дослідити поведінку працюючих дітей у ризикованих ситуаціях;
8. Визначити наявність допомоги різних організацій дітям, які працюють;
9. Проаналізувати характерні особливості сімей (соціально – економічний стан) в яких є працюючі діти;
10. Виявити ставлення батьків до праці їх дітей;
11. Розробити рекомендації щодо викоренення найгірших форм праці серед дітей та повернення їх до школи.

Вибіркова сукупність:
Для адекватної оцінки стану об’єкт дослідження був поділений на три цільові групи: діти, що працюють в містах; діти, що працюють в сільських місцевостях, а також діти, що надають секс-послуги. При формуванні вибіркової сукупності для реалізації мети дослідження було відібрано такі області України, які відповідають основним вимогам завдань дослідження – це промислові, аграрні та приморські області. Серед ряду  промислових областей до вибірки потрапила Донецька та Київська області. Серед аграрних – Вінницька. Серед приморських – Херсонська. В ході дослідження було опитано 1397 респондентів.

Зміст звіту по проекту:

ВСТУП
РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, КУЛЬТУРНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТИ ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
РОЗДІЛ 3. ЮРИДИЧНІ ТА ПОЛІТИКО-ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ДИТЯЧОЮ ПРАЦЕЮ
4. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ
4.1. Соціально-демографічна та економічна характеристика працюючих дітей
4.2. Залученість працюючих дітей до навчання
4.3. Характеристика дитячої праці
4.4. Характеристика дітей, яких примусили до праці
4.5. Причини залучення дітей до секс-бізнесу
4.6. Залучення дітей до протиправних видів діяльності
4.7. Здоров’я дітей
4.8. Ставлення батьків до роботи дітей
4.9. Поведінка дітей в ризикових ситуаціях
РОЗДІЛ 5. ТЕХНІЧНИЙ ТА МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ОПИС ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ І ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ І ТРЕКІНГУ
РЕЗЮМЕ
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Висновки:

• Результати дослідження виявили, що причинний ланцюг дитячої зайнятості такий: “неповна сім’я – бідність – дитяча праця”.
• Дані свідчать про те, що перевага роботи над навчанням для опитаних дітей є їх свідомим невипадковим вибором, пов’язаним з важким матеріальним становищем родини.
• Переважну більшість дітей спонукала до праці матеріальні труднощі в сім’ї і неспроможність батьків виділяти їм гроші на “кишенькові витрати”.
• Майже чверть працюючих дітей як в селі так і в місті, а також майже кожну другу дитину, яка надає секс послуги, можна вилучити із сфери праці, про це свідчить той факт, що саме така частка дітей припинила би працювати, коли б покращився матеріальний стан сім’ї. І доволі високий відсоток дітей, які не визначилися з відповіддю: в селі –31%, в місті – 22%, цю категорію дітей також можна б було вилучити з ринку праці. Отже необхідні прямі заходи щодо вилучення дітей із сфери праці: надання соціальної допомоги їхнім сім’ям, соціальна ре-інтеграція  працюючих дітей, освітні заходи.
• Такий факт, що переважна більшість батьків як сільських, так і міських дітей позитивно відносяться до того, що їх дитина працює, свідчить про необхідність роботи з батьками. Щодо такої цільової групи дітей, яких до праці примушують, то в ході дослідження було виявлено, що частіше за все примушують дітей до праці у сільській місцевості. В цілому в результаті отриманих даних можна зробити висновок, що має місце свавілля та негативне використання своїх повноважень батьками по відношенню до дітей.
•  Діти, які примушені до надання секс-послуг являються однією із самих незахищених і вразливих категорій дітей. Це проявляється у частоті прояву насильства, якому піддаються ці діти та у формах його прояву. Живуть діти, примушені до надання секс-послуг, в неповних сім’ях. І частіше за все представлені самі собі. Про це може свідчити вік у якому дітей відбувся перший сексуальний контакт, він дуже низький.
• Більшість дітей не знайома з правами дитини в сфері праці. Також вони мало знайомі з законами і організаціями, які слідкують за дотриманням цих законів.

Публікації результатів проекту: Найгірші форми дитячої праці в Україні: результати соціологічного дослідження по Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях. Проект звіту / Під наук. кер. канд. філос. наук Привалова Ю.О. – К.: Міленіум, 2002. – 150с.