Комплексне соціологічне дослідження політичної та фінансової ролі бізнесу в парламентських виборах в Україні 2002 року

Проект виконано Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовлення Відділу преси, культури та освіти Посольства США в Україні.

Час проведення проекту: липень – серпень 2002 року

Ціль і задачі проекту:
Метою дослідження було проведення аналізу та узагальнення інформаціїпро роль бізнесу в політичному житті сучасного українського суспільства,а також про взаємний вплив бізнесу та політичних структур один наодного, характеру цього впливу в період передвиборчої кампанії.

Дослідженням планувалося реалізувати такі основні завдання:

• провести збір, узагальнення і аналіз інформації про роль бізнесу в політичному житті сучасного українського суспільства, а також про взаємний вплив бізнесу та політичних структур один на одного;
• дослідити питання диверсифікації політичних ризиків (випадки одночасного фінансування бізнесом декількох партій з тим, щоб запобігти політичним ризиками за любого результату виборів);
• виявити випадки явного чи прихованого тиску на бізнес з боку владних структур напередодні виборчої кампанії;
• визначити типи бізнес структур, що потенційно найбільше впливають на результат виборчої кампанії в країні;
• описати можливі механізми примусу бізнесу до участі у виборчій кампанії з боку влади у особі різних її органів, окремих партій, рухів.

Вибіркова сукупність: керівники 220 малих підприємств, 430 – середніх підприємств та 350 – великих підприємств.

Зміст звіту по проекту:

ВСТУП
Розділ І. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Розділ ІІ. СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЕРІВНИКІВ БІЗНЕС СТРУКТУР
Розділ ІІІ. ПОЛІТИЧНІ ІНТЕРЕСИ КЕРІВНИКІВ БІЗНЕС СТРУКТУР
Розділ ІV. УЧАСТЬ КЕРІВНИКІВ БІЗНЕС СТРУКТУР У ВИБОРАХ-2002
Розділ V. ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ РИЗИКІВ
Розділ VІ. ТИСК НА БІЗНЕС СТРУКТУРИ У ВИБОРАХ-2002
Розділ VІІ. ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ ТА ДЕМОКРАТИЧНОСТІ УЧАСТІ БІЗНЕСУ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ  (за підсумками проведення глибинного інтерв’ю)
Розділ VIIІ. СОЦІАЛЬНИЙ “ПОРТРЕТ” ПРЕДСТАВНИКІВ БІЗНЕС СТРУКТУР У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ: СТРУКТУРА І ДИНАМІКА
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Висновки:

• Голосування на виборах 2002 року відбувалося за високої активності керівників бізнес структур: до урни голосування прийшло 85% респондентів-керівників. Найбільш активними виявились керівники великих підприємств, переважно з виключно українським капіталом; найменш активними – керівники підприємств з виключно іноземними інвестиціями. Серед регіонів найбільшу активність проявили керівники Кіровограда (95%); найменшу – АР Крим (68%).
• Політичні орієнтації керівників бізнес структур досить неоднорідні і значною мірою пов’язані з економічними та політичними пріоритетами політичних партій та блоків. З тих, що брали участь у виборах, голоси керівників компаній переважно були віддані Блоку В.Ющенка “Наша Україна”; Блоку “За єдину Україну” та СДПУ(о). Блок В.Ющенка “Наша Україна” переважно підтримують керівники бізнес структур Львова та Житомира, а Блок “За єдину Україну” – Донецька, Дніпропетровська та Миколаєва. Причому представників блоку «Наша Україна» більше підтримують керівники спільних підприємств, представників блоку «За єдину Україну» – керівники великих підприємств.
•  Найбільшого тиску на підприємницьку діяльність під час виборчої кампанії 2002 року зазнали бізнес-структури, що спеціалізуються у сфері засобів масової інформації, експортно-імпортних, фінансових та комунальних послуг. Серед регіонів найбільший тиск чинився на підприємства Дніпропетровська та Кіровограда. Найчастіше на бізнес-структури тиснули урядові структури, податкова служба та політичні партії (блоки). Тиск урядових структур найбільше зазнавали великі підприємства, власниками яких являються виключно українські фізичні чи юридичні особи.
• Третина бізнесменів пов’язують безпечність розвитку бізнесу із залученням до комерційної діяльності представників державної влади і політики. Така ж частина керівників спростовує це положення. Більше в такий вплив вірять керівники спільних підприємств; особливо тих, що спеціалізуються у сфері будівництва і фінансових послуг та ті підприємства, які розташовані у Миколаєві, Кіровограді чи Києві.
• Найчастіше з прямим «проханням» про «підтримку» на виборах до керівників бізнес підприємств зверталися керівники урядових структур. Переважно «прохали» керівників великих підприємств, особливо тих, що знаходяться у спільній власності. В регіональному аспекті найбільше звертань з боку представників урядових структур було до бізнес структур Києва, Миколаєва, АР Крим, Дніпропетровська, Кіровограда. Представники податкової служби та силових структур переважно зверталися до малих підприємств, власниками яких являються виключно українські фізичні чи юридичні особи. Своєрідним виключенням виглядають бізнес структури Донецька – при незначній кількості звертань представників урядових структур тут наявна повна відсутність звертань з боку представників податкової служби та силових структур.

Публікації результатів проекту: Політична та фінансова роль бізнесу в парламентських виборах в Україні 2002 року: спроба соціального діалогу / Відп. ред.: Ю.Саєнко. – К.: Стилос, 2003. – 119 с.