·         Огляд ситуації в країні в контексті соціального захисту[1]. Зокрема соціального захисту працівників (чоловіків і жінок, хворих на ВІЛ/СНІД та їхніх сімей) країни. Визначення шляхів забезпечення соціального захисту, які існують в країні (наприклад, медичне страхування, допоміжні виплати, готівкові нарахування тощо), обсягів  соціального захисту, головних прогалин та проблем забезпечення ефективного соціального захисту хворих на ВІЛ/СНІД та їхніх сімей, працюючих в формальному та неформальному секторах економіки.

·         Огляд законодавства, літератури та матеріалів стосовно національної політики і практик щодо соціального захисту/забезпечення та захисту хворих на  ВІЛ/СНІД і, щодо національної політики в галузі охорони здоров’я та у сфері праці в контексті з ВІЛ/СНІДом, а також міжнародних стандартів і рекомендацій (Конвенції МОП №102, Європейського кодексу соціального забезпечення та Рекомендацій МОП про ВІЛ/СНІД у сфері праці), основною метою якого (огляду) буде визначення недоліків і прогалин у законодавстві та суспільних практиках, а також розробка рекомендацій щодо їх удосконалення/розроблення нових.

·         Комплексне соціологічне дослідження серед людей, які живуть з ВІЛ і працюють в формальному і неформальному секторах економіки щодо :

1)      поінформованості людей, які живуть з ВІЛ стосовно видів (шляхів) соціального захисту;

2)      доступу людей, які живуть з ВІЛ та їхніх сімей до соціального захисту (медичного страхування; працевлаштування; професійного навчання; підвищення кваліфікації; соціальної допомоги за місцем роботи; грошової допомоги в разі часткової чи повної втрати працездатності; умов для дотримання режиму лікування, компенсації на випадок хвороби та інших форм компенсацій);

3)      доступу до державного, недержавного чи приватного, національного чи місцевого забезпечення соціального захисту;

4)      отриманих/бажаних видів соціального захисту (соціальної, медичної допомоги, та інших видів соціального захисту), та їхніх обсягів;

5)      ефективності заходів соціального захисту людей, які живуть з ВІЛ та їхніх сімей;

6)      впливу соціального захисту на зменшення уразливості  людей, які живуть з ВІЛ та їхніх сімей.

·         Розробка рекомендацій для вдосконалення системи соціального захисту хворих на ВІЛ/СНІД в формальному і неформальному секторах економіки. Рекомендації повинні розроблятися у консультаціях із національними партнерами і з урахуванням міжнародних стандартів і рекомендацій та результатів проведених досліджень.

Географія дослідження: дослідження проводиться в чотирьох областях України (Донецькій, Одеській, Львівській,  АР Крим) та у м. Києві та Київській області.

Дослідження проводиться  методом тріангуляції, включаючи: 1) кабінетне дослідження, 2) кількісне дослідження (опитування цільової групи), 3) якісне дослідження (інтерв’ю з ключовими інформантами і фокус-групові інтерв’ю).

Методом стандартизованого інтерв’ю (face to face)було проведено опитування людей, які живуть з ВІЛ і працюють у формальному і неформальному секторах економіки  або є безробітними. Всього за окремо розробленою анкетою буде опитано 800 осіб (по 350 осіб у кожному секторі: формальному і неформальному і 100 безробітних, в 4 областях та м. Києві, тобто по 160 осіб в кожній області).

 Також було проведено 5 фокус-групових інтерв’ю (по 8-10 учасників). Учасниками фокус-групових інтерв’ю були люди, які живуть з ВІЛ, а також представники груп ризику (споживачі ін’єкційних наркотиків, працівники секс-бізнесу, чоловіки які мають секс з чоловіками, лесбіянки  тощо), які є одержувачами або потенційними одержувачами соціального захисту. Основною метою було – обговорення доступу до програм соціального захисту, впливу програм соціального захисту на рівень життя, доходів та можливість лікування, а також проблем щодо доступу та отриманню соціального захисту ЛЖВ та представниками груп ризику.

 В ході дослідження також було проведено 15 інтерв’ю з ключовими інформантами.Основна мета – виявлення уявлень відповідальних працівників у сфері соціального захисту, охорони здоров’я, профілактики ВІЛ/СНІДу, сфери зайнятості і соціального діалогу щодо соціального захисту хворих на ВІЛ/СНІД та їхніх сімей, особливостей соціального захисту категорій осіб, хворих на ВІЛ/СНІД, специфіки захисту працюючих у формальному і неформальному секторах, питань фінансування систем соціального захисту, а також недоліків і прогалин в законодавстві, політиці, які перешкоджають доступу до соціального захисту хворих на ВІЛ/СНІД і рекомендацій щодо вдосконалення системи соціального  захисту.

Методом напівструктурованих глибинних інтерв’ю були опитані керівники та відповідальні працівники державних і недержавних систем соціального захисту, компетентні чиновники, відповідальні за національні програми боротьби з ВІЛ/ СНІДом, керівники організацій ЛЖВС тощо у 4 обраних областях України та м.Києві.

Отримані в ході кількісного опитування дані введено та оброблено в форматі SPSS. За результатами кількісного і якісного досліджень готується аналітичний звіт.