Дослідження тривало з січня до червня 2007 року.
Науковий керівник теми: Трофименко Олеся Володимирівна
Відповідальні виконавці:
Амджадін Л.М. – к.с.н., н.с.;
Лисенко О.М. – к.с.н., н.с.;
Олійник М.В. – провідний соціолог;
Трофименко О.В. – провідний соціолог;
Голюк І.Л. – соціолог ІІ категорії.
В рамках дослідження було:
1) проведено 4 фокус-групи (по 1 фокус-групі в кожному місті);
2) 10 глибинних інтерв’ю (4 інтерв’ю в Києві, по 2 інтерв’ю в ін. містах);
3) опитування 400 представників цільової групи (по 100 респондентів в кожному місті).
Необхідність в проведенні даного дослідження була викликана тим, що досліджувана цільова група на сьогоднішній день в Україні не є достатньо вивченою, а потреба в цьому знанні існує, оскільки саме за допомогою нього, надалі можуть розроблятися цільові програми підтримки ВІЛ-інфікованих жінок з дітьми в Україні.
Ціллю даного дослідження було:
Дослідити соціальні, медичні, психологічні та інші характеристики ВІЛ-позитивних жінок з дітьми віком до 12 місяців та визначити ті з них, які підвищують рівень ризику відмови ВІЛ-інфікованою матір’ю, від народженої нею дитини, у віці до 12 місяців.
Цільовою групою, на яке було спрямоване дослідження є ВІЛ-позитивні жінки з дітьми у віці до 12 місяців, які:
Географія дослідження.
Для проведення дослідження відбиралися міста, охоплені діяльністю проекту “МАМА+” (Київ, Донецьк, Сімферополь), та одне контрольне місто, яке не охоплене діяльністю “МАМА+”, але представляє великий інтерес, оскільки має один із найвищих показників розповсюдження ВІЛ-інфекції в Україні (Дніпропетровськ). Загалом, усі охоплені дослідженням міста мають одні із найвищих рівнів поширеності ВІЛ-інфекції в Україні. Так, станом на 01.01.2007р. у Донецькій області було зареєстровано 16 007 ВІЛ-інфікованих, у Дніпропетровській – 12 730, в АР Крим – 4 326, а у Києві – 4 426.
В дослідженні застосовувалися наступні методи: опитування представників цільової групи; фокус-групові дискусії; глибинні інтерв’ю.
Доступ до представників цільової групи в кожному місті здійснювався як за допомогою соціальних працівників проекту “МАМА+” та за допомогою контактів інших організацій, які опікуються проблемами ВІЛ-інфікованих матерів з дітьми.