Ефективність Програми лікування вірусного гепатиту С (ВГС) для уразливих груп населення в умовах обмежених ресурсів України в рамках Програми лікування хворих на ВГС, у межах якої вперше застосовуються схеми з використанням препарату софосбувір тест

Проект виконується Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАНУ на замовлення МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Менеджер проекту: Трофименко О.В.

Термін виконання: квітень 2016 р – грудень 2017 р.

Мета проекту:

• визначення ефективності та результативності програми лікування ВГС із застосуванням препарату «Софосбувір»;
• ідентифікація перешкод і ризиків впровадження програми лікування ВГС;
• визначення та оцінка необхідних змін щодо покращення моделі надання послуг під час лікування ВГС серед ГПР.

Завдання проекту:

Визначити результативність лікування у вимірі стійкої вірусологічної відповіді та біохімічних змін.

Оцінити лабораторні критерії результативності лікування для різних категорій пацієнтів у залежності від генотипу ВГС, важкості ураження печінки та виникнення побічних дій.

Оцінити рівень прихильності до лікування та його чинники, зокрема оцінити зв’язок між частотою контактів з надавачами послуг (соціальним працівником та / чи медичним працівником) і рівнем прихильності до лікування.

Дослідити випадки проявів негативних явищ (кількість, частоту, важкість)  та їх зв’язок із передчасним перериванням лікування.

Визначити, чи відбувається зменшення ризикованої поведінки та покращення рівня знань щодо ВГС впродовж участі у Програмі лікування і кейс-менеджменті.

Проаналізувати індивідуальні та системні (організаційні) бар’єри і перешкоди, що обмежують залучення пацієнтів до лікування, а також їх утримання у Програмі.

Дизайн дослідження

У дослідженні передбачається організація та проведення соціально-поведінкового компоненту дослідження, а саме: анкетування пацієнтів за допомогою індивідуальних структурованих інтерв’ю (методом «віч-на-віч») у три послідовних етапи:

• “на вході” до Програми лікування;
• після завершення лікування (12 чи 24 тиждень);
• через 3 місяці після завершення лікування (24 (36) тиждень).

Впродовж лікування здійснюється соціальний супровід пацієнтів, який базується на  індивідуальному підході до кожного пацієнта та включає:

• консультування щодо процесу лікування;
• мотивування для забезпечення прихильності до лікування;
• перенаправлення до інших сервісів та послуг і фізичний супровід пацієнтів;
• нагадування про візити до ЗОЗ та відслідковування можливих ускладнень тощо.

Для залучення респондентів у дослідження, як під час їх включення у програму, так і під час повторних замірів, планується залучення медичних працівників закладів охорони здоров’я (Регіональних Центрів СНІДу, клінічних та інфекційних лікарень тощо) та соціальних працівників громадських організацій, які були залученими до впровадження програми.

Географія дослідження:

18 лікувальних закладів України: Вінницький “ОЦПБС”, Дніпропетровський “ОЦПБС”, Житомирський “ОЦПБС”, Запорізький “ОЦПБС”, Івано-Франківський “ОЦПБС”, Київська лікарня №5, Київський “ОЦПБС”, Інститут ім. Громашевського, Кіровоградський “ОЦПБС”, Львівський “ОЦПБС”, Одеський “ОЦПБС”, Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня, Полтавський “ОЦПБС”, Рівненський “ОЦПБС”, Сумська обласна інфекційна лікарня, Харківський “ОЦПБС”, Херсонський “ОЦПБС”, Черкаська міська інфекційна лікарня.

Вибірка дослідження: