Епідеміологічне дослідження з визначення поточної стадії епідемії ВІЛ-інфекції в Україні – вивчення зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які інфікувались ВІЛ гетеросексуальним шляхом

Проект виконуєтсья Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовленняУкраїнського центру контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України

Період реалізації проекту: грудень 2013 – березень 2014

Менеджер проекту: Олеся Трофименко

Мета дослідження: визначити поточну стадію епідемії ВІЛ-інфекції в Україні і потенційну можливість генералізації її епідемічного процесу.

Завдання дослідження:

• встановити докладні соціально-демографічні характеристики когорти чоловіків, інфікованих ВІЛ статевим шляхом;
• проаналізувати фактори ризику та їх можливий вплив на інфікування ВІЛ в досліджуваній когорті осіб та їх статевих партнерів;
• виявити представників групи ризику з числа досліджуваної когорти чоловіків та їх сексуальних партнерів;
• надати порівняльну характеристику отриманих результатів з даними рутинного нагляду та спеціальних досліджень, проведених в Україні, щодо можливості генералізації епідемічного процесу;
• провести комплексну оцінку епідемічної ситуації щодо визначення поточної стадії ВІЛ-інфекції в Україні;
• розробити рекомендації з удосконалення епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією на підставі результатів проведеного дослідження. 

Цільова група дослідження: Чоловіки, інфіковані ВІЛ статевим шляхом, які перебувають на медичному обліку у закладах служби профілактики та боротьби зі СНІДом з 2012 року, віком 18 років і старші.

Територіальне охоплення та вибірка: Випадкова  вибірка з урахуванням географічного принципу та рівня поширеності ВІЛ (високий, середній, низький). Розподіл кількості респондентів в обраних регіонах пропорційний розподілу випадків гетеросексуальної передачі ВІЛ серед чоловічого населення в цих областях. Загальна вибірка 2003 особи, що відповідає кількості ВІЛ-інфікованих чоловіків, які інфікувалися статевим шляхом, зареєстрованих протягом 2012-2013 рр. в 12 регіонах з різними рівнями поширеності ВІЛ. 

Методи дослідження: Кабінетний аналіз, статистичні методи (отримання даних з медичної документації служби профілактики та боротьби зі СНІДом).