Контактні телефони:

  • (044) 255 75 41 
  • (044) 253 14 01
Центр соціальних експертиз

«Етнографічне дослідження стилю життя та основних моделей поведінки ЧСЧ в трьох містах України»

Проект виконано Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАНУ на замовлення МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»

Термін реалізації проекту: січень 2012р. – серпень 2012р.

Менеджер проекту: Олеся Трофименко

Мета дослідження – аналіз та опис стилю життя та основних моделей поведінки ЧСЧ в трьох окремих містах (регіонах) України з використанням якісних методів.

Завдання дослідження:

  1. Визначити фактори, що впливають на уразливість ЧСЧ.
  2. Дослідити та описати практики вживання ЧСЧ алкоголю та наркотиків.
  3. Дослідити та описати процес ініціації гомосексуальних відносин.
  4. Дослідити та описати характер відносин ЧСЧ із медичними установами, клініками, консультаціями, НДО.
  5. Дослідити та описати характер відносин між ЧСЧ та їхнім соціальним оточенням (родичами, друзями, знайомими, партнерами, іншими ЧСЧ).
  6. Дослідити та описати стиль життя ЧСЧ.

Територіальне охоплення

Дослідження проводилося у 3 містах України: Донецьку, Києві та Чернівцях.

Методи дослідження

  1. Кабінетне дослідження (аналіз первинної інформації, звітів координаторів);
  2. Біографічне напівструктуроване інтерв’ю із ЧСЧ (з використанням гайду (сценарію)) для вивчення взаємовідносин з найближчим соціальним оточенням, різноманітних стратегій ризикованої поведінки на різних етапах життєвого шляху – 48 респондентів;
  3. Метод соціометричного дослідження (референтометрія) для вивчення найближчого соціального оточення ЧСЧ, характеру їх взаємовідносин із батьками, друзями та іншими близькими особами – 48 соціометрій;
  4. Напівструктуроване інтерв’ю із найближчим соціальним оточенням (батьками, братами/сестрами тощо) ЧСЧ – 12 респондентів;
  5. Включене спостереження у місцях зустрічей ЧСЧ (аутріч-маршрути, плєшки, нічні клуби) із фіксацією даних з використанням протоколу – 6 спостережень;

Фокусовані групові дискусії із ЧСЧ – 3 ФГ.

  • надати рекомендації щодо змісту та вигляду бажаного інформаційного матеріалу з використання фемідомів для ЧСЧ.

Цільові групи дослідження

  • ЧСЧ, що отримали консультування від соціальних та аутріч-працівників щодо використання фемідому, та використовували його;
  • ЧСЧ, які не отримали консультування від соціальних та аутріч-працівників щодо використання фемідому, проте використовували його;
  • Соціальні та аутріч-працівники проектів;
  • Медичні працівники та психологи проектів;
  • Координатори/менеджери проектів.

Територіальне охоплення

Дослідження проводилося у 5 містах України: Кривий Ріг, Черкаси, Миколаїв, Львів, Київ.

Методи дослідження

  1. Кабінетне дослідження(аналіз первинної інформації, звітів координаторів)
  2. Напівструктуровані інтерв’юметодом «face-to-face»:
  • з ЧСЧ, які отримували від представників НУО фемідоми, та мають практику їх використання;
  • з представниками НУО, а саме соціальними та аутріч-працівниками, координаторами/менеджерами проектів, психологами, медичними працівниками тощо.
  1. Глибинні інтерв’ю з соціальними та аутріч-працівниками, які приймали участь у пілотних проектах щодо розповсюдження фемідомів серед ЧСЧ та мають досвід проведення консультацій;
  2. Фокус-групові дискусії:
  • з ЧСЧ, які отримували консультаціювід соціальних, або аутріч-працівників щодо використанняфемідому, і використовували фемідом;
  • з ЧСЧ,які не отримали консультацію від соціальних, або аутріч-працівників щодо використання фемідому, проте використовували фемідом;
  • з соціальними та аутріч-працівниками, а також медичними працівниками та координаторами проектів.