Оцінка поточного стану діяльності та потреб адміністративних судів в Україні

ВиконаноЦентром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовлення Програми Розвитку ООН

Час проведення проекту: 25 червня – 15 серпня 2006 року

Основні завдання проекту

• визначити експертну оцінку формування системи адміністративних судів в Україні;
• висвітлити чинники, які впливають на роботу адміністративних судів у країні;
• окреслити головні проблеми у формуванні та функціонуванні адміністративних судів;
• визначити потреби адміністративних судів з експертної точки зору;
• порівняти експертні висновки з результатами попередніх соціологічних досліджень (зокрема, ставлення громадян до вищого Адміністративного суду, розгляд судами адміністративних справ тощо);
• провести узагальнюючий аналіз та підсумувати досягнуті результати; надати пропозиції та рекомендації на їхній основі.

Мета проекту: Здійснити дослідження поточного стану діяльності системи адміністративних судів в Україні, а також оцінку їх потреб та досягнутих результатів.

Результати дослідження базуються на матеріалах кількох соціологічних опитувань: 1) експертного опитування фахівців-юристів; 2) учасників поточних адміністративних процесів; 3) раніше проведеного опитування трьох груп респондентів, які різняться за рівнем власної компетентності у сфері юриспруденції (“юристи/не юристи”), а також власним досвідом практичної участі у судових процесах (“учасники судових процесів / особи, що не брали особистої участі у судових процедурах”):

• професійних юристів;
• учасників поточних судових процесів (не юристів);
• звичайних громадян, які ніколи не залучалися до судових процедур.

Поєднання різних методів дослідження і вивчення на їх основі думок цих досить різних соціальних груп дає змогу не лише відповісти на загальні питання щодо сучасного етапу формування адміністративного судочинства та його здійснення в умовах перехідного періоду, пов’язаного з формуванням адміністративних судів, але й дослідити доволі складні й часом закриті сфери суспільного життя, як: ступінь прозорості та легкості у проходженні судових процедур, наявність скарг на роботу судів/суддів, проблеми законодавчого забезпечення прозорості фінансування правозахисних послуг тощо.

Для отримання більш повних і різнопланових оцінок використовувались різні типи запитань відкритого й закритого типу. Опитування експертів проводилося за напівструктурованою анкетою, в якій вказувалися лише окремі напрями бесіди інтерв’юера й експерта. В ході бесіди експерти завжди мали можливість відхилятися від вказаних запитань у разі їх недостатньої поінформованості чи, навпаки, наявності дещо специфічної інформації, пов’язаної з характером їхньої діяльності. Вся розмова записувалася на диктофон, а згодом розшифровувалася, аналізувалася і узагальнювалася.

Отримані результати дослідження викладені у аналітичному звіті, на основі якого готується до друку публікація: Амджадін Л.М., Гончарук О.С., Павличенко П.Г. Розбудова системи адміністративного судочинства в Україні: проблеми та потреби розвитку (за даними соціологічного дослідження) / За наук. ред. Ю.Привалова, Ю.Саєнка. – К.: Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, 2006. – 182 стор.