Проект «Реформування системи центрального опалення в Україні: консультація державного сектору»

Проект виконано Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовлення Світового Банку

Термін реалізації: 2011 рік

Менджер: О. Гончарук

Мета дослідження:

зібрати інформацію, яка є важливою для подальшого розвитку сектору центрального опалення (ЦО), з головним акцентом на інформацію щодо подолання потенційного супротиву з боку різних учасників реформ.

Цілі дослідження:

(i) визначити рушійні сили супротиву впровадженню системи обліку постачання тепла шляхом установка будинкових лічильників тепла в Україні для споживачів, для компаній ЦО та для міської влади.

(ii) Дослідити умови/сценарії/стимули за яких зацікавлені сторони будуть чинити менший опір процесу впровадження нової системи.

(iii) Запропонувати заходи/механізми для впровадження нової системи.

Методи дослідження:

проведенро 26 фокус груп, в яких взяли участь 300 осіб у двох містах – Львів та Миколаїв (по 13 фокус груп у кожному місті). Окрім цього, проведено 10 інтерв’ю з 20 зацікавленими особами та 8 міні кейс стаді.

Фокус групи

Дослідження припускало, що тип управління будинком та вік будинку значним чином впливає на те, яким чином жителі будинків будуть сприймати впровадження нової системи, а також розуміє відмінність у стимулах та умовах, що допоможуть впровадити систему. Тому дослідження мало дворівневи дизайн, аби результати можна було розділити за цими двома характеристиками.

Фокус групи будуть складалися з учасників, що представляють різні вікові, гендерні групи та групи із різним рівнем прибутку, з метою охопити головні елементи соціальних відмінностей стосовно а) споживання тепла, б) ставлення до зміни у будинках, в) ставлення до можливих ускладнень від змін та рівень переконання у тому, що такі будуть.

Групи сформовані таким чином:

Тип управління: змішане володіння (10 груп)

Тип будинку: до 1980 року: 5 груп (2 з лічильниками: молодь, дорослі, літні; 3 без лічильників: молодь, дорослі, літні; літні, що живуть самі).

Тип будинку: побудований після 1980 (наприклад, панельний будинок): 5 груп (2 з лічильниками: молодь, дорослі, літні; 3 без лічильників: молодь, дорослі, літні; літні, що живуть самі).

Одна з груп, що не має лічильників, у кожній з вищеперерахованих також представляла жителів, які знаходяться в процесі встановлення лічильника.

Тип управління: кондомініум з лічильником (3 групи): молодь; дорослі; літні; літні, які живуть самі (2 з лічильниками і 1 без)

Глибинні інтерв’ю

– Представники компанії ЦО (1-2 для кожного міста)

– Місцевий уряд та ЖЕКи (2 у кожному міста—1 представник місцевого уряду, 1 представник ЖЕКу)

– Приватні компанії обслуговування (1-2 у кожному місті)

– Представник ради управління будинком (вибраний жителями, якщо доречно, 1-2 представника з кожного будинку із змішаним володінням та кондомініуму)

– Підприємство-посередник, яке керує процесом встановлення лічильників (якщо є) – 1 для кожного міста

Кейс стаді

8 (по 4 у кожному місті) кейс стаді було проведено, з метою висвітлити та задокументувати питання та проблеми, які виникли під час обговорення у фокус групах і глибинних інтерв’ю та потребують більш ретельного вивчення.

Короткий виклад результатів:

Ідея установки будинкових лічильників тепла не нова, і не має принципових супротивників серед влади, компаній ЦО (центрального опалення) і жителів – так випливає із ФГ (фокус груп), РІ (розширених інтерв’ю) і кейс-стаді;

Досить велика кількість громадян уже мають лічильники у своїх будинках, переважно багатоповерхових – від 9 поверхів або вище. Кількість обладнаних лічильниками житлових будинків у Львову втроє вище, чим у Миколаєві. Найчастіше це багатоповерхові будинки – від 9 поверхів і більше;

Дослідження не зафіксувало неприйняття учасниками дослідження ідеї установки лічильників, більше того, населення буде активним прихильником установки лічильників при дотриманні наступних умов:

Не підвищення тарифів відразу після установки лічильників. Якщо таке підвищення відбудеться, то рахунок на оплату може залишитися таким же або збільшиться, що нівелює вигоду від установки лічильника;

Фінансового сприяння з боку влади для жителів, які будуть установлювати лічильник, у вигляді організаційної або фінансової допомоги;

Чесності, прозорості й підзвітності процесу.

Жоден з учасників фокус груп або глибинних інтерв’ю не висловив прямого неприйняття ідеї установки будинкових лічильників тепла;

Люди й інституції, залучені в ЦО, і система їх взаємин практично не відрізняються у Львові й Миколаєві;

Загальна кількість зазначених труднощів для жителів не суттєво відрізняється між містами. Характер складностей істотних відмінностей не має;

Найбільша кількість труднощів при установці лічильників жителями очікується від:

компаній ЦО – часто учасники ФГ уважають, що компанії ЦО не зацікавлені в установці лічильників;

ЖЕКів – через відсутність мотивації до установки лічильників і винної кількості фахівців;

самих жителів – через фінансові проблеми частини жителів і складностей самоорганізації.

Мінімальна кількість труднощів передбачається з боку муніципальної влади. Очікування труднощів від компаній ЦО й ЖЕКів викликане загальною низькою довірою до цих інституцій;

Зазначені в містах позитивні наслідки від установки для споживачів послуг ЦО лічильників однакові:

100% фокус груп: зменшення рахунків за тепло як результат установки лічильників;

70% фокус груп: використання лічильників сприяє встановленню прозорих відносин між постачальником і споживачем;

Негативні наслідки установки лічильників більш різноманітні, але викликана ця різноманітність більшим розподілом думок щодо можливих наслідків і невеликою частотою їх згадувань.

Домінуючі негативні наслідки від установки лічильників відсутні;

35% фокус груп уважають негативним наслідком поява нової статті витрат на обслуговування лічильника.

Алгоритм дій по самоорганізації громадян для установки лічильників не відрізняється серед міст дослідження. Різниця існує між будинками, керованими ЖЕКами й кооперативами. Збір грошей зі членів кооперативів є повністю легальним і проводиться на рахунок кооперативу, чого не можна сказати про будинки під керуванням ЖЕКів;

Головна складність у реалізації ідей споживачів, на яку вказували учасники ФГ і кейсів – відсутність навичок самоорганізації, відсутність ініціаторів, труднощі з пошуком відповідальних;

Саме складне питання – питання фінансів у всьому своєму різноманітті – не все прагнуть або можуть брати участь у з-фінансуванні таких ініціатив. Найчастіше не можуть фінансувати роботи бідні, самотні, найчастіше пенсіонери;

Існує значна категорія пільговиків, яка не зацікавлена безпосередньо в зменшенні плати за тепло, оскільки має значні пільги по оплаті ЖКГ

Учасники фокус груп сприймають ріст тарифів на тепло в порівнянні з минулим опалювальним сезоном 2009-2010 років як досить значний – на 30%. В основі такого подорожчання насамперед – ріст вартості енергоресурсів, зношеність комунікацій і інфляція;

Головна несправедливість перебуває в сфері непрозорості тарифів за теплову енергію

Найпоширеніші стратегії в протистоянні з підвищенням тарифів – нагромадження боргів, реструктуризація боргів, звернення за субсидією;

Результати дослідження показують, що альтернатива ЦО у двох досліджуваних містах  практично відсутня.