Проект «Соціальні проблеми реформування аграрних відносин в Україні»

Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовлення Кабінету Міністрів України, Мінсільгосппроду та Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) (група Світового банку)

Час проведення проекту: 1996, 1999, 2000рр.

Мета проекту:
Оцінити економічне становище сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм, визначити відносини їхніх членів до реорганізації сільського господарства й перспектив здійснення земельної реформи в Україні.

Завдання проекту:
У ході дослідження були поставлені наступні завдання:

• визначити подання респондентів про найбільш ефективну структуру сільського господарства й перспективі виникнення й функціонуванні ринку землі есельскохозяйственного призначення;
• визначити рівень зацікавленості респондентів в успішному проведенні земельної реформи;
• визначити, як респонденти оцінюють роль урядових структур різного рівня в розвитку сільського господарства, частки підприємництва, фермерських господарств в Україні;
• визначити рівень співробітництва сільськогосподарських підприємств районів (областей) з регіонами України, країнами СНД і країнами далекого зарубіжжя.

Вибіркова сукупність
1996
Республіканська вибірка, що використається в дослідженні є багатоступінчастої, багатоцільовий, і при якій можливо на останньої етапі використати різноманітні схеми відбору респондентів. Для даного дослідження минулого використані два типи вибірки. Для опитування голів обласних держадміністрацій цільна вибірка, відповідно до  кількості областей в Україні. Для опитування голів районних держадміністрацій репрезентативна багатоступінчаста, цільова вибірка.
На першому ступені даної вибірки відбувається типологизация всіх областей України (територіально-адміністративних формувань по великій кількості  ознак і характеристик, які описують економічний, соціальний і культурний розвиток цих територіальних об’єднань) за допомогою використання методів кластерного аналізу.
На другому ступені вибірки, у кожній області виділялися найбільш репрезентативні райони.
У ході дослідження було опитано по цільній і цільовій вибірці 178 респондентів: 21 голова обласних держадміністрацій (повинні були бути опитані 25 відповідно до кількості областей, але 4 відмовилися), 157 голів районних держадміністрацій (2 відмовилися).

1999
Вибірка, що використалася в дослідженні – репрезентативна, багатоступінчаста, цільова, квотна, з випадковим відбором одиниць вибіркової сукупності на будь-якому етапі.
На першому етапі формування вибіркової сукупності була використана типова регионализация. Для опитування  були вибрані 5 областей по однієї в кожному з 5-ти регіонів України: Північ, Центр, Схід, Південь і Захід. Визначення областей було проведено за заявкою  Замовника, що керувався метою провести порівняльний аналіз із попереднім дослідженням.
На другому етапі формування вибіркової сукупності проводився цільовим методом відбір підприємств різних організаційно-правових форм. У будь-якій вибраній області  було заплановано включити до вибіркової сукупності по 20 підприємств (район міг бути кожний), при цьому необхідно було включити по 10 підприємств нереорганізованих (КСП) і по 10 підприємств реорганізованих  (а саме ВАТ, ЗАТ, ТОВ, АТ, кооператив, агрофірма та інші залежно від  їхньої наявності у вибраній області). Такий відбір (10 нереорганизованих, 10 реорганізованих підприємств) був зроблений для того, щоб одержати статистично значимі масиви емпіричних даних по кожнійій з форм.
На четвертому етапі  формування вибіркової сукупності здійснювався квотний  відбір респондентів у середині підприємства. У кожному підприємстві необхідно було опитати не менш 10 респондентів.

2000
У вибіркову сукупність включені 5 регіонів України: Схід, Південь, Центр, Північ, Захід. У кожному з регіонів опитана приблизно однакова кількість респондентів – від 172 до 215. Усього було опитано 1000 респондентів, які представляють 100 сільськогосподарських підприємств (37 ТОВ, 8 ЗАТ, 7 ВАТ, 25 кооперативів, 16 приватно-орендних підприємств, інших – 6). Але для того, щоб збільшити процентну кількість пенсіонерів від 20% до 50%, на вимогу Замовника була використана процедура ремонту вибірки, метод зважування. Після цієї процедури загальна кількість респондентів у вибірковій сукупності збільшилося до 1600.
На вимогу Замовника по цільовій, квотній вибірці було опитано 150 голів фермерських господарств у п’ятьох регіонах (десятьох областях) України.

Висновки:

•  Підсумовуючи аналіз соціально-демографічних характеристик членів КСП і реорганізованих підприємств можна сказати, що за основними показниками (такими як: вік, підлога, кількість осіб у родини, утворення, професійні групи, родиний стан) ці дві форми організації виробництва й життя на селі на сьогодні майже однакові. На наш погляд, це обумовлено декількома обставинами:

• Короткий відрізок часу існування нових форм виробництва, ще не вплинув на ці характеристики;

•  зайняті як в “старих” виробничих формах так і в “нових” живуть в основному в одному й тому ж селі, користуються тими самими   соціальними, культурними й побутовими послугами.

•  Найбільш активними віковими групами щодо питання про реалізації землі, яку б вони одержали є респонденти у віці від 30 до 50 років. До речі з них майже третина хоче самостійно обробляти землю. Це найвищий  показник по всіх вікових категоріях. Серед них і найбільше  прихильників тих, хто хоче здавати землю в оренду.

• За даними проведеного опитування,  більше половини респондентів знають про те, що тепер   проходить земельна реформа в Україні, але більшість із них знають про це загалом  . Тільки кожний п’ятий респондент добре ознайомлений з основними процесами реформування земельних відносин.

•  Рівень поінформованості респондентів прямо залежить від їхньої освіченості й професійної приналежності. Так, серед респондентів, які добре інформовані про проведення земельної реформи, більшість становлять керівники підприємств і головних фахівців з вищим утворенням. Відповідно серед тих, хто знаком із сутністю земельної реформи лише загалом   – більшість становлять  робітники з неповною середньою й середньою загальною освітою.

• Фактор поінформованості респондентів про земельну реформу істотно впливає на їхнє відношення до неї. Так, більше чверті опитаних не визначилися з відповіддю на питання об їхній особистому відношення до земельної реформи в Україні.
•  Більше половини опитаних членів нереорганізованих і реорганізованих сільгосппідприємств є прихильниками земельної реформи. Майже половина респондентів займають консервативну позицію відносно майбутнього ринку сільськогосподарських земель в Україні, вони вважають, що земля не повинна продаватися (купуватися).    Це свідчить про те, що значна кількість селян ще не готова до активного ринково орієнтованим змінам у питаннях власності на землю. До створення реального ринку сільськогосподарських земель із деякими обмеженнями  відмінюється більше третини  респондентів.
• Слід зазначити, що прихильників створення ринку сільськогосподарських земель більше серед членів реорганізованих підприємств, чим серед нереорганізованих і відповідно серед них менше ворогів ринку сільськогосподарських земель, чим серед нереорганізованих.
•  Істотно відрізняється відношення респондентів до майбутнього ринку сільськогосподарських земель залежно від  віку. Ніж старше респонденти, тим більше консервативні їхні підходи до ринку сільськогосподарських земель. Так, серед ворогів продажу-купівлі землі переважають пенсіонери. І навпаки, серед прихильників створення ринку сільськогосподарських земель, з огляду на й тих, хто висловився за  вільну купівлі-продажу землі,  респонденти віком 18-29 років.
•  Підтримують процеси реорганізації КСП – половина респондентів, не підтримують майже вдвічі менше опитаних. Така картина свідчить про їхню недостатню поінформованість про сутності реорганізації КСП і необхідності ведення роз’яснювальної роботи серед селян.
• Серед членів реорганізованих сільгосппідприємств частина тих, хто підтримує процеси реорганізації КСП вище, ніж серед нереорганізованих і, навпаки частина тих, хто не підтримує, нижче.
•  Відносно  респондентів до процесу реорганізації КСП простежується пряма залежність від їхнього віку. Так, ніж молодше респонденти, тим більше серед них прихильників реорганізації КСП і навпаки чим вони старше, тим більше серед них супротивників процесу реорганізації КСП.
• Головною причиною підтримки ідеї реорганізації КСП в Україні більшість (36%) респондентів назвали таку, що “реорганізація піднімає зацікавленість працівників і керівництва в результатах”. На другому місці серед причин по який респонденти підтримують ідеї реорганізації КСП в Україні коштує – “КСП як форма господарювання себе вичерпала”.
•  Отже, загальна економічна ситуація, що зложилася в країні й відсутність засобів на фінансування сільгоспвиробництва є, на думку опитаних, основними факторами, які вплинули на погіршення ситуації в сільському господарстві.
•  Основні міри, які необхідно почати, щоб вивести сільське господарство із кризового стану це, у першу чергу, – пільгові кредити виробникам, і, в іншу чергу – підтримка особистих підсобних господарств населення.
• Отже, для того, щоб люди стали жити заможно, у першу чергу, необхідно  “привести порядок на всіх рівнях “; потім – “стимулювати розвиток приватної ініціативи громадян: особистих підсобних господарств,  індивідуальної трудової діяльності, малих підприємств, кооперативів і т.п.”, тобто , у першу й іншу чергу треба вжити адміністративні й економічні заходи.
•  Хоча більшість членів КСП і вважають реорганізацію необхідної для їхнього господарства, фактично третина не визначилися, що ж вони хотіли б мати в результаті реорганізації.
•  Треба особливо  відзначити, що погроза втрати роботи постійно відчутна для значної частини членів КСП. Відомо, що звільнити від роботи члена КСП за чинним законодавством практично неможливо. Важко це зробити й під час реорганізації, але все-таки  більш реально. Не виключено, що саме така перспектива є причиною того, що значна частина сільських жителів виступає за збереження існуючого стану речей.
•  Найчастіше  можливості на власний розсуд розпорядитися своєю частиною землі й майна КСП мають члени господарств тих областей, де реалізуються проекти технічної допомоги – Львівська, Донецька, Полтавська. Ніж довше часу реалізується проект, тим більше можливостей для вільного розпорядження мають власники землі й майна.
• У цілому члени реорганізованих підприємств більш прихильно ставляться до необхідності реорганізації КСП, хоча прихильників реорганізації ненабагато менше серед членів нереорганізованих підприємств.

Публікації результатів проекту:
“Чорнобиль і соціум (випуск четвертий)”// Ходорівська Н.В. “Методичні засади потокового інформування населення щодо проблем поховання радіоактивних відходів”. – Київ, 1998.