Проект «Тіньова економіка: соціальні проблеми неофіційної економічної діяльності»

Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ  на замовлення FreedomHouse за фінансової підтримки USAID

Час проведення проекту: 1999р.

Головною ціллю проекту є дослідження засад виникнення та механізмів функціонування тіньової економіки, оцінка закономірностей, перспективи соціальних наслідків її розвитку, створення бази даних соціально-економічних проблемтінізації, розробка пропозицій щодо її локалізації, обмеження та переведення в легальну сферу діяльності для вирішення проблем функціонування і розвитку народного господарства та забезпечення виходу  економіки України з кризового стану.

Відповідно до цілі проекту  в процесі виконання роботи поставлені такі задачі:

• визначити основні причини трансформації тіньової економіки і особливості її функціонування в Україні;
• оцінити сучасні соціально-економічні наслідки;
• виявити сучасні тенденції, механізми тіньової економічної діяльності;
• запропонувати комплекс державних заходів протидії тіньовій економіці та переведення її в легальну сферу діяльності;
• визначити критерії для диференціації економічної діяльності на тіньову та не тіньову; визначити групи обмежень державою економічної діяльності та з’ясувати їх структуру і вплив на розвиток тіньової економіки;

Вибіркова сукупність:
У вересні – жовтні 1999 р. було проведено соціологічне дослідження. Для проведення дослідження було відібрано дванадцять міст, різних за розміром та регіональним розташуванням і п’ять сіл (5 міст обласного значення та 5 міст районного значення: Західного –Львів, Стрий і село Бірки; Північного – Житомир, Бердичів і село Кошелівка; Північного – Херсон, Каховка і село Надніпрянське; Східного – Донецьк, Макіївка і село Старомихайлівка; Центру – Полтава, Кременчук і село Абозівка,  в Автономній Республіці Крим – Сімферополь і м. Київ.  У кожному місті і селі було відібрано приблизно по 100 респондентів, таким чином, усього їх було вибрано 2000. Відбір респондентів для опитування проводився за репрезентативною квотною вибіркою за трьома ознаками – статтю, віком та місцем  проживання.

В грудні 1999 року було проведене експертне опитування. В ньому експертами виступили державні службовці і підприємці в п’яті регіонах України і в місті Київ та Сімферополь (всього 214 експертів: з них 108 державні службовці і 106 підприємці).  Міста, де проводилося опитування: Житомир, Донецьк, Полтава, Львів, Херсон, Київ, Сімферополь.

Зміст звіту по проекту:
1. Основні причини функціонування тіньової економіки в україні
2. Вплив нелегальної економіки на рівень зайнятості
3. Вплив нелегальної економіки на державні служби та підприємницьку діяльність
4. Вплив нелегальної  економіки на доходи населення
5. Вплив нелегальної  економіки на рівень життя
6. Пропозиції  та рекомендації

Висновки:

• Держава втрачає можливості реального управління економікою, оскільки майже половина економічної діяльності має неофіційний характер, не підпадає під чинність державно-правових регуляторів.
• Сконцентрований капітал не спрямовується на інвестування національного виробництва, не може бути використаний для підтримки соціальної інфраструктури, об’єктивно сприяє зростанню податкового пресу, що в свою чергу заганяє в тінь ще більший об’єм економіки.
• Тіньова економіка розбещує суспільство і приводить до глибоких негативних соціальних зрушень. Вона деформує свідомість людей, привчає ігнорувати встановлені державою правила, веде до правового нігілізму. Нові ринкові відносини ототожнюються в суспільній свідомості з протиправною діяльністю, що формує психологічний опір реформам.
• Зайнятість опитаного населення виявилась досить високою: переважна більшість респондентів суміщає різні типи зайнятості, тобто має як постійну, так й додаткову роботу, працює вдома та на земельній ділянці;
• Аналіз структури зайнятості також дозволив встановити, що за сектором застосування праці серед опитаних поки що переважає зайнятість в державному секторі, хоча приватна сфера застосування праці вже набуває досить значної ваги. Приватний сектор виявився головним щодо надання додаткової роботи бажаючим працювати. Він майже в 2,5 рази перевищує сферу надання праці в державному секторі;
• Приватний сектор має більш значну навантаженість праці порівняно з держсектором, на що вказує виявлена тенденція зростання частки тих респондентів, зайнятих в приватному секторі, що витрачають на працю значно більшу кількість часу, ніж це встановлено законодавством, а саме: 41 і більше годин на тиждень;
• В неформальному секторі економіки працює 45% респондентів від усіх опитаних, і це не враховуючи того, що в кожній родині неформальною діяльністю займається якщо не сам респондент, то, за відповідями опитуваних,  другий або  третій працюючий член родини.
• В неформальному секторі економіки зайняті всі соціальні групи економічно активного населення: наймані робітники як державних, так і приватних підприємств, підприємці, службовці, безробітні, студенти, домогосподарки, а також пенсіонери. Переважно це службовці і робітники різні за віковим цензом з середньою спеціальною,  вищою та незакінченою вищою освітою.
• Загалом службовці і підприємці визначились як стосовно поняття «тінізація», так і стосовно процесу, який за цим криється: більшість експертів зазначили, що це економічна діяльність, яку намагаються приховати від податків.
• Більшість експертів-підприємців вважають, що максимально можливі податкові ставки такі:
• на прибуток – до 20%
• податок на додану вартість (ПДВ) – до 10%
• на фонд заробітної плати – до 20%.
• На думку більшості експертів основною причиною тінізації економічного життя в Україні стало неповоротке законодавство та надмірний податковий тиск. Більшість експертів конкретно вказали на ті інституції, які винні у створенні умов для тінізації – це Верховна Рада та Уряд, тобто законодавча та виконавча влада.
• Найважливішими державними рішеннями, які не були прийняті вчасно і які могли б запобігти «тінізації» економіки України, експерти вважають зміну законодавства і податкового законодавства в тому числі. Оптимальними заходами для зменшення масштабів тіньової економіки експерти називають «зниження податкового тиску», «посилення державного контролю за фінансовою сферою та рухом фінансових потоків»,  «легалізацію тіньового капіталу».
• За оцінками експертів в середньому тіньова частина економіки в їх регіонах складає приблизно 50%.
• В залежності від рівня тінізації і соціально-економічних умов одні і ті ж види тіньової економічної діяльності можуть виконувати як деструктивні, так і конструктивні функції, тому при прийнятті управлінських рішень на різних рівнях неможна недооцінювати  вплив «тіньової економіки».
• На думку експертів, негативний вплив тіньової економіки полягає, по-перше, в «загальній криміналізації держави і суспільства»  по-друге, в «скороченні податкових надходжень і неможливості держави забезпечити реалізацію соціально-економічних програм і розвиток економіки».
• Позитивна роль тіньової економіки, на думку експертів полягає в тому, що вона «створює робочі місця, які не мають можливості існувати в умовах офіційної економіки» (на першому місці за ступенем важливості у експертів-підприємців), «є засобом виживання та поліпшення умов життя більшості громадян» (на першому місці за ступенем важливості у експертів -державних службовців).
• Що стосується розуміння експертами поняття корупція, то для більшості з них корупція є «зловживання владою, перевищення посадових повноважень для власного збагачення».
• Результати дослідження підтверджують, що звичайна структура джерел доходів населення зазнає трансформацію. Традиційні джерела, які формують доходи населення (заробітна плата, пенсії, різні види соціальної допомоги) поступаються місцем іншим джерелам життєзабезпечення – полутрадиційним (індивідуальна трудова діяльність, приватне підприємство), нетрадиційним, неофіційним (продаж речей, придбаних спеціально для продажу, доход від приватного бізнесу, що повністю чи частково належить їм,  здача в оренду нерухомості і т. ін.).
• Виявилося, що більшість опитаних витрачає грошей майже вдвічі більше ніж складає їх середній загальний доход за рік. З чого можна зробити висновок, що в середньому сума загального сукупного доходу родини за рік вдвічі більша, ніж вони вказують в анкеті, і друга частина доходів скоріше складається за рахунок тіньових доходів.

Публікації результатів проекту:
«Тіньова економіка: соціальні проблеми неофіційної економічної діяльності в Україні (доповіді міжнародної конференції)». Збірник / Наук. ред. док. екон. наук Ю.І.Саєнко. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 2000. – 152с.