Контактні телефони:

  • (044) 255 75 41 
  • (044) 253 14 01
Центр соціальних експертиз

Проект «Залучення громадськості до вирішення проблем корупції в органах місцевого самоврядування»

Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ за фінансуванняМіжнародного Фонду “Відродження”

Час проведення проекту: 2000-2001рр.

Цільдослідження –вивченняпевнихаспектівставленнянаселенняМелітополя, Кам’янець-ПодільськоготаВолодимир-Волинськогодокорупціїворганахмісцевогосамоврядуванняімісцевихслужб,втомучисліпов’язанихзцієюпроблемоюпитань:

  • буденне розуміння терміну корупція;
  • основні причини існування корупції;
  • причини, що сприяють поширенню корупції;
  • соціальні проблеми, які породжує корупція;
  • оцінка різними групами населення рівня корумпованості певних соціальних інститутів;
  • рівень виявлення корупції;
  • ставлення респондентів до хабарництва та боротьби із корупцією;
  • пропозиції респондентів щодо подолання корупції;
  • рівень інформованості населення про факти корупції;
  • якість послуг та етика місцевих соціальних інститутів;
  •  контакти з місцевими органами влади та проблеми їх взаємовідносин;
  • думка населення про можливість зменшення корупції.

Вибіркова сукупність:
Для кожного міста (Мелітополь, Кам’янець-Подільський, Володимир-Волинський) з урахуванням його соціальної структури розроблялися репрезентативні вибірки обсягом 400 респондентів, які адекватно представляли населення міста віком 18 років і старше.
Опитування проводили 60 спеціально підготовлених інтерв’юерів. Всього отримано 1200 анкет (по 400 в кожному місті). Контроль факту та якості проведення інтерв’ю проведено у 10 % інтерв’юерів.

Зміст звіту по проекту:

Звіт
Додаток 1. Результати соціологічного опитування
Додаток 2. Одномірні розподілення
Додаток 3. Анкета соціологічного дослідження
Додаток 4. Матеріали ЗМІ і відгуки

Висновки:
1. Найчастіше респонденти визначають корупцію, як “зловживання владою, перевищення посадових повноважень для особистого збагачення” та “хабарництво”.
2. Основними причинами існування корупції респонденти вважають у першу чергу “м’які покарання, відсутність страху перед покаранням”, “кругову поруку чиновників” та “економічну кризу у державі”.
3. На думку половини респондентів найбільш сприяє розповсюдженню корупції “надання чиновникам занадто багатьох прав”, також половина за “збереження статусу недоторканості депутатів та суддів” також вагомим є “недостатній контроль за виконанням законів”.
4. Серед основних соціальних проблем, які виникають через існування корупції, більшість респондентів – поставили на 1 місце “підрив довіри населення до влади”, “зниження життєвого рівня більшості населення”, а також “викривлення соціального та економічного розвитку”.
5. На думку респондентів, найбільше корумпованість розповсюджена серед посадових осіб у таких закладах:
1. ДАІ
2. Митна служба
3. Податкова адміністрація
4. Відділення міліції
5. ВУЗи
6. З фактами корупції протягом останнього року стикалися особисто 38% опитаних та 36% членів сімей респондентів.
7. Ті респонденти, які особисто протягом останнього року “мали справу” з проявами корупційних дій з боку чиновників, визначили п’ять найкорумпованіших закладів. До них увійшли: ДАІ, відділення міліції, митна служба, податкова адміністрація, лікарня.
8. Cеред тих респондентів, які особисто стикалися з фактами корупції, більшість, вважають себе потерпілими як у моральному, так і у матеріальному плані. З іншого боку, 14% не вважають себе потерпілими.
9. Тільки незначна частина опитаних давали хабара за власною ініціативою, але більшій половині респондентів це порадили зробити чиновники.
10. Переважна більшість респондентів, вважають, що хабар не допомагає вирішити проблему, а невелика частка опитаних висловили думку, що хабар створює перешкоди.
11. Найефективнішими антикорупційними заходами більшість опитаних вважають такі: прийняття Концепції боротьби з корупцією на 1998 – 2005 рр., введення кримінологічної експертизи законів на предмет їх корупціогенної уразливості, а також Закон про боротьбу з корупцією, однак майже третина респондентів нічого не чули про Концепцію боротьби з корупцією.
12. На думку половини опитаних, серед першочергових дій Кабінету Міністрів для ефективної боротьби з хабарництвом та корупцією, необхідно відмінити статус недоторканості суддів та депутатів. На друге місце респонденти поставили “посилення контролю за виконанням законів”, а також “зниження податків”.
13. Більшість опитаних отримують інформацію про корупцію завдяки телебаченню, пресі, а також знайомим та друзям. Однак половина опитаних не задоволені обсягом інформації про корупцію.
14. Дослідження етики поведінки та якості обслуговування чітко демонструють, що з порядністю в органах місцевого самоврядування існують великі проблеми. Дослідження показує, що ні один заклад не відрізняється хоча б хорошою якістю обслуговування населення або добропорядністю. Воно також показує, що стосунки з органами місцевого самоврядування часто пов’язані з багаточисленними візитами, зустрічами з великою кількістю чиновників та істотними затримками у вирішенні проблем або отриманні послуг.
Для населення має значення не тільки те, що послуги надаються, але і те, що вони надаються чесно. Таким чином, зусилля по покращанню якості обслуговування знаходяться у життєво важливій залежності  від посилення добропорядності чиновників.
Не менш важливим є те, що відповіді респондентів виводять на перший план ті заклади, які потребують термінового реформування через погане або повільне обслуговування, а також корумпованість їх посадових осіб.
15. За результатами дослідження можна зробити висновок, що ставлення громадян до хабарництва та їх очікування, пов’язані з даванням хабара, також відіграють свою роль у корупції. Тривожна тенденція позитивного сприйняття молоддю корупції більшою мірою, ніж старшими поколіннями, наштовхує на думку, що необхідні зусилля стосовно зміни ставлення та очікувань громадян щодо цього явища. З одного боку, ці зусилля повинні зробити наголос на поліпшенні етики поведінки в органах місцевого самоврядування – для зменшення реальної ефективності хабарництва при отриманні послуг від чиновників. З іншого боку , необхідно зосередитися на зміні ставлення та очікувань громадян щодо хабарництва заради зміцнення ідеї, що хабар – це неприпустиме та неефективне дійство. Щодо випадків, коли громадяни намагаються отримати зиск, на який вони не мають права, то зусилля правоохоронних органів мають бути спрямовані на обидва боки – підвищення ймовірності розкриття та покарання тих, хто отримує та тих, хто дає хабара.
16. В цьому дослідженні зроблено оцінку розмірів корупції та якості обслуговування місцевих служб. Попередні наші дослідження наштовхують на думку про більш широке розповсюдження хабарництва у взаємовідносинах між фірмами та чиновниками місцевого самоврядування. Можливо, нечесна поведінка здається чиновникам більш привабливим щодо приватних підприємств, або вона вважається більш прийнятною підприємцями, але не можна не сказати, що наслідки для розвитку України є найсуворішими: загальмовані інвестиції, несприятливі умови для розвитку малого бізнесу та різка втрата іноземних інвестицій. Таким чином, про яку б потребу у термінових діях проти корупції не говорилося в цьому дослідженні, ця потреба тільки збільшується питаннями етики чиновництва, пов’язаними з відносинами між органами самоврядування, з одного боку, та бізнесом і простими громадянами, з іншого.