Проект «Запобігання торгівлі дітьми з метою їх використання для примусової праці та сексуальної експлуатації в Україні»

Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ на замовлення МОП–ІПЕК

Час проведення проекту: листопад 2002 – березень 2003рр.

Мета дослідження – з’ясування ситуаційних умов та умов соціального оточення, що спричинюють торгівлю дітьми в Україні.

Основнізавданнядослідження:

• Аналіз ситуації поширення торгівлі дітьми з метою примусової праці та сексуальної експлуатації в україні;
• Визначення причин торгівлі дітьми;
• Аналіз різних виявів явища торгівлі дітьми: способи торгівлі; види експлуататорської роботи, від якої потерпають діти – жертви торгівлі людьми;
•  Визначення ролі різних суб’єктів та інституцій у розв’язанні цієї проблеми.

Вибіркова сукупність: Загалом в Україні за анкетою було опитано 60 дітей, потерпілих від торгівлі людьми, 20 дітей – потенційних жертв торгівлі людьми (група ризику); проведено 20 напівструктурованих інтерв’ю з дітьми – жертвами та 10 – з їхніми батьками; 10 – із дітьми групи ризику та 10 – з їхніми батьками; 5 інтерв’ю з батьками дітей, які перебувають у стані “жертви” (на поточний момент); 2 фокус-групових інтерв’ю (колективних обговорень) із дітьми – жертвами та 2 – з їхніми батьками; 4 – із дітьми групи ризику, 4 – з їхніми батьками. Також опитано 16 основних інформантів (фахівців).

Зміст звіту по проекту:
1. Загальний огляд ситуації, що вможливлює торгівлю дітьми в україні
2.  Огляд законодавчої бази, чинних законів, національної політики, національних програм із протидії та запобігання торгівлі людьми взагалі й торгівлі дітьми зокрема
3. Короткі біографічні нариси дітей, що стали жертвами торгівлі, та дітей з груп ризику
4. Процес найму на роботу. Маршрути й шляхи торгівлі.
5. Умови праці та інші наслідки експлуатації в результаті торгівлі людьми
6. Процес та умови звільнення та реінтеграції
7. Дії українського уряду по запобіганню торгівлі дітьми. Огляд слабких та сильних сторін програмних дій
8. Рекомендації стратегій, що стануть внеском у реалізацію спільних дій на місцевому, національному, двосторонньому та субрегіональному рівнях

Висновки:
До основних чинників, що зумовлюють торгівлю дітьми в Україні, належать чинники економічного характеру, серед яких високий рівень безробіття в країні, обмеженість можливостей працевлаштування, низький рівень матеріальних доходів населення. Сімейне оточення вирішальним чином впливає на дитину загалом, на її поведінкові орієнтації, причому мають значення повнота сім’ї, характер взаємин між її членами та матеріальне становище – все це відіграє суттєву роль у створенні передумов щодо торгівлі дітьми. Школа як соціальний інститут нині не в змозі цілковито виконувати свої функції (освітню, виховну, контролюючу, інформативну), тим самим підвищуючи ризик потрапляння дітей у ситуацію торгівлі людьми.

Діти, що потерпіли від торгівлі людьми – це переважно особи віком від 13 до 18 років. Серед досліджуваних осіб в обох групах переважну більшість складали дівчата, через наявність більшого попиту на дівчат, як на предмет торгівлі людьми. Дівчат використовують, в основному, з метою сексуальної експлуатації. Хлопчиків використовують здебільшого в якості дешевої робочої сили на некваліфікованих роботах, або у розповсюдженні наркотиків серед підлітків. До моменту торгівлі третина дітей одночасно із відвідуванням школи працювала.

Часто діти-жертви торгівлі  змушені займатися зовсім іншою роботою, ніж та, на яку вони погоджувалися.

У процесі торгівлі людьми поширеними є випадки примушування дітей до виконання того чи іншого виду робіт, основний вид примусу зводиться до фізичного насилля або погроз.

Діти, що потерпіли від торгівлі людьми, у більшості випадків позбавлені свободи пересування, можливості спілкуватися з іншими й контактів із близькими. Найболючішою ця ситуація є для дітей, які потерпіли від торгівлі людьми за кордоном.

Становище дітей, звільнених із ситуації торгівлі людьми, нині залишається досить важким і скрутним. Кожна третя дитина забезпечує себе всім необхідним сама. Лише кожну другу дитину, звільнену від ситуації торгівлі людьми, забезпечують батьки або інші члени родини. Решта дітей отримує допомогу від програми/організації або забезпечується чоловіком/жінкою, друзями та іншими особами. Майже кожна третя дитина не має свого житла, проживає у притулку або просто неба, ще стільки дітей не мали ніколи або часто достатньо їжі, майже кожна друга дитина ніколи або часто не могла собі дозволити нормальний одяг чи взуття. Існує великий ризик, що ці діти знову потраплять до ситуації торгівлі людьми.