Проведення моніторингу процесу реформування житлово-комунального господарства в умовах фінансової кризи

В ході дослідження були опитані експерти в 24 областях України та АР Крим (в кожному територіальному просторі – 7-8 осіб). Загальна кількість опитаних – 196 осіб. Колегію експертів було сформовано з представників чотирьох типів структур: органів виконавчої влади (16%); органу законодавчої влади (7%); установ – виробників послуг (51%) та споживачів послуг (26%).

Висновки

• Результати експертного опитування досить неоднозначні, а часом навіть суперечливі. І проявляється ця неоднозначність, передусім, в тому, що майже всі експерти зазначають наявність впливу світової фінансово-економічної кризи і політичної кризи в Україні на сферу своєї діяльності, проте при більш детальному аналізі цього впливу на окремі сфери ЖКГ він здебільшого оцінюється як незначний.
• 92% експертів відчувають вплив на сферу діяльності ЖКГ світової фінансово-економічної кризи, а 82% – вплив політичної кризи в Україні. Проте визначальним для діяльності даної сфери 57% експертів визнають вплив політичної кризи в Україні, а 43% – вплив світової фінансово-економічної кризи. Швидше за все, насправді отримані оцінки визначаються накладання світової кризи на національну, внаслідок чого важко розрізнити конкретний вплив на сферу ЖКГ кожної з них.
• Значна більшість експертів (76%) оцінюють вплив обох криз на діяльність ЖКГ як негативний. Разом з тим, на думку 24% експертів, цей вплив має як позитивні, так і негативні наслідки. Лише один експерт оцінив вплив кризових явищ на ЖКГ як позитивний.
• Найбільшою мірою негативний вплив кризових явищ проявляється у підвищенні ціни послуг та у зменшенні капітальних витрат у галузі ЖКГ (55% та 53% відповідно); найменшою мірою –  посилення монополізму в галузі (8%).  41% експертів бачать негативний вплив криз в униможливленні проведення реформ у галузі ЖКГ, оскільки всі зусилля спрямовуються на утримання її просто в дієздатному стані. Від 32 до 36% бачать негативний вплив кризи у таких проявах, як: зменшення прибутковості ЖКГ; збільшення аварійності в галузі ЖКГ;  неможливість проводити реформу галузі; розбалансування системи комунального господарства; зниження якості послуг; зменшення валових доходів постачальників послуг ЖКГ. 21% експертів зазначає про зменшення кількості послуг, а 14% – про втрату керованості галуззю ЖКГ.
• На думку 14% експертів негативного впливу від криз зазнали всі сфери ЖКГ. Якщо ж говорити про окремо виділені сфери, то найбільшого впливу фінансово-економічної та політичної криз зазнало теплопостачання (23%), газопостачання та утримання і обслуговування житлового фонду (по 12%),  електропостачання (11%). На решті сфер негативний вплив фінансової і політичної криз проявився значно менше – його наявність по різних сферах відмітили лише по декілька експертів. Найменше від кризи постраждало електропостачання (17%).
• Експерти, які бачать позитивні наслідки впливу кризи на діяльність ЖКГ, пояснюють свої оцінки наступним чином.  21% експертів вважають, що саме вплив кризи «допомагає  висвітлити проблеми, котрі в умовах росту економіки часто були непомітними або й прихованими». 19% експертів переконані, що криза «допомагає краще усвідомити проблеми, що стоять перед галуззю». Решта експертів схиляються до того, що  криза «сприяє економії ресурсів» (17%); «показує реальний потенціал галузі» (15%); «показує, де принципи організації надання послуг були адекватними, а де – ні» (13%); «переведе стосунки суб’єктів галузі до виключно економічних, відкинувши соціальний популізм» (13%); «сприятиме установленню адекватних цін на послуги» (10%); «сприятиме ефективному реформуванню галузі» (9%).
• Оцінка змін у різних сферах ЖКГ впродовж останнього року показала наступне: а) проведення капітальних ремонтів погіршилося незначною мірою в усіх сферах ЖКГ, за виключенням обслуговування присадибних будинків та вивезення і утилізації сміття, де ситуація практично не змінилася; б) проведення поточних ремонтів залишилося практично на тому ж рівні, що й минулого року, в усіх сферах ЖКГ за виключенням сфери гарячого водопостачання, де ситуація дещо погіршилася;  в) капітальне будівництво об’єктів ЖКГ дещо погіршилося в усіх сферах ЖКГ, за виключенням сфери вивезення та утилізації сміття, де ситуація лишилась практично без змін; г) впровадження нових технологій також погіршилося майже в усіх сферах, за виключенням сфери вивезення та утилізації сміття, де ситуація лишилась практично без змін.
• Загалом же, за експертними оцінками, впродовж року ситуація погіршилася майже у всіх сферах ЖКГ, але це погіршення незначне і важко однозначно стверджувати, що відбулося воно внаслідок впливу кризи. Адже, з одного боку, у ряді аналізованих випадків ситуація залишилася практично такою ж самою, а з іншого року, – серед наведених експертних оцінок фактично відсутні ті, які були б менші за 2 бали (тобто погіршення, але незначною мірою).
• Платоспроможний попит підприємств і населення на послуги ЖКГ впродовж останнього року зменшився, але незначною мірою.  За 5-бальною шкалою оцінок ці зміни варіюють в межах 2-3 балів. Причому простежуються тенденції більшого зниження рівня платоспроможного попиту населення на послуги ЖКГ, ніж підприємств, установ та організацій. Найбільшою мірою зміни платоспроможного попиту населення стосуються гарячого водопостачання.
• За ситуації збереження існуючих тенденцій подолання кризових явищ експерти оцінюють можливість стабільного функціонування різних сфер ЖКГ на рівні «стану рівноваги, коли можливі окремі прояви нестабільної роботи». У випадку ж поглиблення кризових явищ – «велика вірогідність нестабільного функціонування», причому така оцінка стосується усіх сфер ЖКГ.
• Найбільш поширені шляхи реагування надавачів послуг ЖКГ на фінансово-економічну кризу – це перехід на режим жорсткої економії фінансових засобів (66%); перехід на режим жорсткої економії матеріальних засобів (59%) та застосування практики скорочення робочої сили (40%). Значно рідше застосовують інші засоби: впровадження нових технологій у виробництво (22%); скорочення обсягів послуг (21%); зниження якості послуг (16%); скорочення номенклатури послуг (11%). 8% експертів вважають, що надавачі послуг ЖКГ «нічого не роблять – функціонують, як раніше».

Реагування споживачів послуг ЖКГ на фінансово-економічну кризу найбільше проявляється у нарощуванні заборгованості перед постачальниками та скороченні споживання послуг (57% та 43% експертів відповідно). Коли мова йде про підприємства, установи, організації, то їх реагування на послуги ЖКГ проявляються в тому, що частина таких юридичних осіб зупиняє виробничу діяльність і перестає користуватися послугами (26%). Значно менш поширеною, порівняно з попередніми видами дій, є активізація споживачами послуг ЖКГ системи надання субсидій (16%) та нарощування заборгованості перед іншими кредиторами, щоб вчасно розрахуватися за послуги ЖКГ (9%). На думку 18% експертів, споживачі послуг ЖКГ ніяк не реагують на фінансово-економічну кризу і поводять себе, як  і раніше.