«Проведення ситуаційного аналізу стану та динаміки ринку праці та трудових ресурсів у Хмельницькій області»

З липня 2016 року Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України  реалізує дослідження «Проведення ситуаційного аналізу стану та динаміки ринку праці та трудових ресурсів у Хмельницькій області» в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги «Створення сучасної моделі управління регіональним розвитком ринку праці в Хмельницькій області» (далі – Проект ЄС), який  впроваджується Департаментом соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації спільно з Хмельницьким обласним центром зайнятості та КЗ «Хмельницький обласний центр з організації роботи по обробці інформації та фінансуванню соціальних програм» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Менеджер проекту – Чепурко Гульбаршин Іскаківна, д.соц.н.

Термін реалізації проекту – липень – грудень 2016 року.

Мета проведення ситуаційного аналізу – отримати кількісні та якісні дані щодо реального стану та динаміки ринку праці у Хмельницькій області. Результати ситуаційного аналізу будуть використані для розробки середньострокового та довгострокового прогнозів розвитку ринку праці в регіоні.

Цілі проведення ситуаційного аналізу:

Проаналізувати існуючу систему управління ринком праці Хмельницької області, проблеми, перспективи та напрями модернізації цієї системи.

Визначити і структурувати основні проблеми регіонального ринку праці, їх рейтинг та шляхи розв’язання.

Оцінити рівень правової обізнаності управлінців в системі управління ринком праці.

Визначити основні причини безробіття та шляхи його скорочення.

Оцінити ресурсну базу організацій та служб, які працюють у сфері зайнятості населення та сфері трудових ресурсів Хмельницької області.

Визначити основні причини та  мотиви легальної і нелегальної міграції в області.

Визначити особливості роботи з громадянами, які планують виїхати з країни для працевлаштування за кордоном.

Визначити труднощі у запобіганні нелегальній трудовій міграції мешканців Хмельницької області та шляхи їх подолання.

Здійснити комплексний огляд потреб у кадрах на ринку праці, визначити необхідні на ринку професії та можливості балансування попиту та пропозиції, адаптації діяльності освітніх закладів до актуальних потреб роботодавців.

Оцінити рівень соціального діалогу в області, перешкоди на шляху до ефективного соціального діалогу, напрямки вдосконалення.

Географія ситуаційного аналізу:

Хмельницька область (включаючи міста районного та обласного значення, селища міського типу, сільські населені пункти, об’єднані територіальні громади).

Для реалізації мети та поставлених завдань проекту, в частині реалізації ситуаційного аналізу щодо реального стану та динаміки ринку праці у Хмельницькій області дослідниками на даний час завершений польовий етап дослідження, який включав:

Кабінетне дослідження (деск-ресерч) –  статистичний, кадровий та правовий аналіз трудових потоків на ринку праці Хмельницької області, аналіз статистичних даних за ключовими показниками та аналіз результатів вже проведених в Україні досліджень (даних Держкомстату, Державної служби зайнятості) щодо поточної ситуації і тенденцій на ринку праці України та її регіонах, поточних потреб ринку праці в розрізі професій (спеціальностей) та регіонів.  Джерела збору інформації аналізу статистичних даних, законодавчих і правових документів, звітів тощо.

Опитування економічно активного населення (1800 респондентів)- з метою дослідження проблем ринку праці, попиту та пропозиція, можливостей пошуку роботи, внутрішньої і зовнішньої міграції, відповідності рівня освіти посаді, яку займає працівник, доступу та охоплення програмами соціального захисту тощо.

Опитування роботодавців (400 респондентів) – з метою  огляду потреб у кадрах на ринку праці, визначення необхідних на ринку праці професій (та можливостей балансування попиту та пропозиції), адаптації діяльності освітніх закладів до реальних/актуальних та потенційних потреб роботодавців.

Експертні інтерв’ю (100 глибинних інтерв’ю) з метою оцінки стану, перспектив, проблем та шляхів вдосконалення розвитку регіонального ринку праці; визначення стратегічних пріоритетів області в розвитку регіонального ринку праці, можливостей розвитку кадрового потенціалу; розробки рекомендацій по оптимізації процесів управління регіональним ринком праці. Експертами будуть представники комітетів Верховної Ради України, керівники та спеціалісти центральних та місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники та спеціалісти Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, районних та міських управлінь соціального захисту населення, центрів зайнятості, міграційної служби, об’єднань роботодавців, профспілок, тощо.

Фокус-групові інтерв’ю. Мета проведення фокус-групових інтерв’ю – оцінка існуючої системи управління ринком праці та перспектив її модернізації.  Учасниками будуть керівники та спеціалісти центральних та місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники та співробітники Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, районних та міських управлінь соціального захисту населення, центрів зайнятості, міграційної служби, об’єднань роботодавців, профспілок, освітніх установ тощо.

Контент-аналіз інформаційного простору.  Орієнтовні теми: ринок праці, трудова міграція, соціальний захист, престиж професій, професійна орієнтація, гендерна рівність на ринку праці, гідна праця тощо.

Висновки:

Отримані в процесі ситуаційного аналізу проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України у липні-листопаді 2016 на замовлення Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації в рамках реалізації проекту міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу «Створення сучасної моделі управління регіональним розвитком ринку праці в Хмельницькій області» результати дають змогу сформулювати висновки і надати рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

Динаміка економічно активного населення і рівня зайнятості населення Хмельницької області почала зростати з початку 2016 року. Згідно даних статистики за видами економічної діяльності найбільша частка зайнятості ринку праці Хмельницької області припадає на промисловість – 23.4%, освіту – 22.5%, охорону здоров’я – 14,1% та сільське господарство – 11,2%. За даними соціологічного опитування найбільш поширеною сферою діяльності є сфера оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів (19,4%). Також варто відмітити значний відсоток зайнятих у сферах освіти (10,6%), промисловості (10,6%) та будівництва (9%).

За професійними групами у структурі економічно активного населення Хмельницької області найбільшу частку як зайнятих так і безробітних склали працівники торгівлі та послуг, фахівці та працівники найпростіших професій. По Україні найбільшу частку зайнятого населення склали особи, які працювали у найпростіших професіях та професіонали.

Розглядаючи фактори, що впливають на формування зайнятості, дослідники виділяють дві групи: перша визначає динаміку числа і структуру робочих місць, друга – динаміку чисельності економічно активного населення та його структуру. Аналіз двох груп факторів дозволив зробити висновок про те, що динаміка і структура робочих місць формує базу, до якої “прилаштовується” економічно активне населення зі своєю динамікою чисельності та якістю робочої сили.

Сучасний стан ринку праці Хмельницької області характеризується такими ключовими проблемами: низька ефективність праці та недостатній рівень її оплати; низька ціна робочої сили, що не відповідає її реальній вартості, відсутність взаємозв’язку між трудовим внеском і доходами працівників; зниження частки працюючих у високотехнологічних і наукоємних видах діяльності; збільшення прихованого безробіття, низький рівень мобільності робочої сили; наявність значних масштабів тіньової зайнятості; трудова еміграція, зокрема висококваліфікованої робочої сили; недостатнє введення в дію нових робочих місць; незбалансованість попиту і пропозиції робочої сили; неналежна державна підтримка підприємництва і малого бізнесу; брак кваліфікованих працівників робітничих професій; скорочення зайнятості у сфері суспільного виробництва; високий рівень безробіття серед молоді; зменшення попиту на окремі професії; недоліки в реформуванні системи державного професійного навчання й освіти; недостатня розвинутість системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; слабка зацікавленість роботодавців у підвищенні кваліфікації працівників; недоліки системи дотримання норм трудового законодавства про працю і зайнятість.