Сероепідеміологічне дослідження розповсюдженості антитіл до коронавірусу SARS-CoV-2, що спричиняє гостру респіраторну хворобу COVID-19, серед дорослого населення України

Термін реалізації: травень 2021 – вересень 2021

Менеджер проекту: Трофименко О.

Мета та завдання:

Мета дослідження полягає у визначенні рівня розповсюдженості антитіл до SARS-CoV-2 серед дорослого населення України, що дозволить:

• оцінити інтенсивність епідемічного процесу COVID-19, доповнивши дані рутинного епідеміологічного нагляду та опосередковано оцінивши його ефективність;
• визначити найбільш уражені групи населення (за віком, статтю, територією проживання та, можливо, іншими факторами) щодо інфікування SARS-CoV-2 та сформувати гіпотези щодо можливих демографічних та поведінкових факторів ризику інфікування SARS-CoV-2;
• описати доступ до діагностики, зокрема, лабораторної, пацієнтів з підозрою на COVID-19, визначити частку безсимптомних випадків та інші особливості перебігу за повідомленнями учасників дослідженнях;
• відпрацювати механізми та процедури проведення серопревалентних досліджень для доповнення системи епідеміологічного нагляду за пріоритетними інфекційними захворюваннями на національному та регіональному рівнях.
• Дослідження є одномоментним крос-секційним дослідженням та складається з двох компонентів – медичного та соціологічного.

Дослідження реалізують п’ять організацій у партнерстві:

1. Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України»
2. Громадська організація «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка»
3. Приватне підприємство «Центр соціальних експертиз ім. Ю. Саєнка»
4. Товариство з обмеженою відповідальністю «МЛ «Діла»
5. Громадська організація «Товариство Червоного Хреста України»

 Дизайн дослідження:

Дослідження передбачає забір зразків крові з вени з подальшим визначенням антитіл класу IgG до коронавірусу SARS-CoV-2 як ознаки перенесеної раніше інфекції, а також проведення опитування безпосередньо у домогосподарствах. Забір крові та опитування проводиться мобільними бригадами, сформованими регіональними командами дослідження. 

Аналіз відповідей на запитання в комбінації з результатами лабораторних досліджень дозволить отримати відповіді на актуальні запитання, зокрема, такі: 

• Скільки людей насправді перехворіло на COVID-19 за перший рік пандемії? 
• Чи потрапили ці люди до лікарів та до офіційної статистики? 
• Чи знають вони самі, що хворіли? 
• Наскільки охоплене лабораторними аналізами населення України? 
• Яка поведінка або інші особливості пов’язані із ризиком зараження?