Організація і проведення наукової міжнародної конференції: «Актуальні питання реформування комунікацій органів влади України з громадськістю» на замовлення представництва Світового Банку в Україні та при фінансової підтримці департаменту міжнародного розвитку Великобританії

Організатори: Центр соціальних експертиз та Національний університет «Києво-Могилянська академія».

Менеджер: Сапєлкін Ю.В.

Мета конференції: обговорити стан та основні напрямки реформування стратегії і тактики публічних комунікацій владних органів України в сучасних умовах, запропонувати шляхи утримання та зміцнення довіри до них та їхньої репутації серед ключових груп внутрішньої та міжнародної громадськості.

• Сучасний стан практики комунікацій органів влади з громадськістю: проблеми реформування в Україні;
• Практики комунікацій органів влади з громадськістю: міжнародний досвід;
• Проблеми кадрового забезпечення комунікативної роботи органів влади України та питання підготовки фахівців зі зв’язків з громадськістю.

До участі у конференції були запрошені фахівці державних установ, міжнародних організацій, вітчизняні та закордонні експерти у галузі соціальних комунікацій, соціології, державного управління, керівники та викладачі кафедр зв’язків з громадськістю провідних вузів України, медіа-фахівці, аспіранти, студенти.

Конференція була проведена 17 березня 2016 року у приміщенні Національного університету «Києво-Могилянська академія». Були присутніми 60 учасників.

За результатами конференції був виданий збірник «Актуальні питання реформування комунікацій органів  влади України  з громадськістю» (Доповіді міжнародної конференції)

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ КОНФЕРЕНЦІЇ

І. Оптимізація комунікацій органів влади України з громадськістю потребує створення певних передумов:

• Професіоналам зі зв’язків з громадськістю необхідні доступ до обговорення стратегічних питань, можливість впливати на вироблення політики. Тобто, потрібне посилення їхнього статусу.
• Державне керівництво має визнати зв’язки з громадськістю ключовою складовою стратегічного управління, завдання якого – зміцнювати репутацію держави і довіру до владних органів.
• Фахівці зі зв’язків з громадськістю повинні залучатися до розв’язання внутрішніх і міжнародних проблем, що мають великий публічний резонанс.
• Фахівці зі зв’язків з громадськістю мають подолати “захоплення ремеслом іміджмейкерства”. Вони мають поглибити своє розуміння  проблем розвитку суспільства, аргументовано доводити вищим керівникам своє бачення шляхів і методів зміцнення репутації української держави.

ІІ. Проблеми, що потребують подальшої уваги:

• Службам громадських зв’язків державних органів важливо подолати недолік – короткостроковість PR-програм, роботу в режимі “пожежних команд».
• Переносити акцент на персональне спілкування урядовців з громадськістю, у тому числі з використанням ЗМІ та мереж Інтернет.
• Посилити систему моніторингу оцінок, зауважень і пропозицій громадськості щодо політики владних органів, дослуховуватися до експертної громадської думки.
• Посилити ефективність таких форм двосторонньої комунікації, як робота громадських рад при органах виконавчої влади, проведення громадських та Президентських слухань, запровадження громадської експертизи тощо.
• Перевести систему «Електронного урядування» в режим справді «комунікативної держави».
• Всі учасники двосторонньої комунікації мають вчитися розмовляти однією мовою й опановувати одним алгоритмом публічної діяльності. У цьому процесі державні служби громадських зв’язків мають перетворитися на своєрідних «редакторів процесу комунікацій».
• Нагальним для працівників сфери державного управління, органів місцевого самоврядування залишається опанування основами цивілізованих зв’язків з громадськістю через систему післядипломної освіти, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів.