Проект «Приватизація землі та реформування земельних відносин в Україні»

Проект виконаний Центром соціальних експертиз ІС НАНУ зафінансування Світового Банку та USAID

Час проведення проекту: 1998 – 1999рр.

Ціль проекту:
Дослідження проблем, з якими стикається українське село на сьогоднішній день, а саме: приватизація землі, реформування земельних відносин, реформування в сільськогосподарському виробництві тощо.

Вибіркова сукупність:
Дослідження проводилось в Львівській, Житомирській, Полтавській, Донецькій та Одеській областях. Дослідження проводилось у двох районах кожної з областей. Райони вибиралися залежно від відстані до обласного центру: один район поряд з обласним центром, другий – на відносно великій відстані. У кожному районі обиралися по дві сільські громади:

– одна громада з сільськогосподарським підприємством, де не відбулося ніякого реформування, крім звичайного перетворення колгоспу або радгоспу на колективне сільськогосподарське підприємство (КСП).

– Друга громада з сільськогосподарським підприємством, що зазнало певного реформування.

Загалом опитувальники заповнили керівники 86 сільськогосподарських підприємств. Загалом селяни з цих двадцяти населених пунктів заповнили 705 опитувальників.

Зміст звіту по проекту:

Вступ
Розділ 1. Коротка загальна характеристика сільського господарства України
Розділ 2. Опис різних форм реформування в сільськогосподарському виробництві
Розділ 3. Фінансовий стан сільських домогосподарств
Розділ 4. Особисті підсобні господарства: мікроекономіка існування
Розділ 5. Аналіз фокус-групових досліджень сільських громад
Розділ 6. Соціальні проблеми села
Загальні висновки

Висновки:
1. Реформування аграрного сектора національної економіки – приватизація земель сільськогосподарського призначення, реорганізація підприємств на засадах приватної власності на землю та майно, їх реструктуризація приведе до вирішення певного кола проблем, пов’язаних, перш за все з ефективністю виробництва.
2. Приватизація підприємств не робить їх автоматично ефективними, вона лише створює передумови для їх прибуткової виробничої діяльності, і аграрний сектор економіки України стоїть лише на початку цього досить тривалого процесу.
3. Переміщення центру рівноваги економічного життя на селі в ОПГ має позитивні та негативні наслідки. До негативних наслідків відносяться:

•  збільшення кількості та інтенсифікацію малопродуктивної ручної праці;
•  витіснення товарно-грошових відносин натуральним обміном;
•  зниження загального рівня культури землеробства;
•  відсутність можливостей для використання високопродуктивної техніки та сучасних технологій.

Як позитивне можна відзначити:

• ОПГ дозволило зберегти традицію та інтерес до роботи на своїй землі;
• Саме існування ОПГ дозволяє постійно створювати нові малі організаційні форми сільськогосподарського виробництва.

4. Внаслідок розвалу соціальної інфраструктури етнокультурні і власне духовні процеси змістилися зі сфери публічного життя в приватну сферу і відтворюються переважно лише на рівні такого мікросоціуму, як сім’я та коло найближчих родичів. Це знижує якість етнокультурної комунікації в самому українському етносі.

   Публікації результатів проекту:
   Ван Атта Дональд Аллен, Олександр Гончарук, Луїз Перрота “Українське село на зламі століть: соціологічний та антропологічний зріз” / За ред. Ю.І. Саєнка. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 2001. – 164 с.